Ласкаво просимо, трон наразі вільний
29
липня 2016 О 17:20
156
Чарівний світ Тетяни Черевань

Її картини яскраві, пристрасні та неймовірно чуттєві, а сама вона - ніжна та жіночна, відкрита та емоційна. Любить життя, малювати та найбільше любить свою родину, з якою подорожує, відкриваючи нові світи, там же і народжуються її нові картини, наповнені теплом та любов'ю до людей.  

Танюша, розкажіть, хто Ви за фахом? Як Ви зрозуміли, що
малювання це справа Вашого життя?

  • Я малювала з самого
    дитинства /усміхається/. А  коли прийшов час вирішувати, на кого вчитися далі, ми розглядали різні
    спеціальності, які пов’язані з малюванням: модельєр, дизайнер, реставратор. Але
    час йшов, і я зрозуміла, що саме АРТ: графіка та живопис - це моє.
Який шлях Ви пройшли, аби стати відомою художницею?
  • Я малюю вже біля 15 років. Представляю свої роботи на різноманітних виставках. Пам'ятаю, що моя перша закордонна виставка була в
    Парижі, в галереї біля музею Пікассо. В той момент я
    зрозуміла, що мрії здійснюються /усміхається/. Після цього було вже багато виставок в різних
    куточках світу. Якщо готові 15
    нових робіт, замислюєшся про виставку, доповнюєш її новими, чи навпаки - вигадуєш
    проект, і вже малюєш роботи саме під нього. Це цікаво! Звісно, все це не лише для мене. Я роблю це для людей, і саме тому, хочеться показати їх в найкращій галереях світу і не лише України.

Як Ви все встигаєте?

  • Коли Михайлик, мій
    молодший син, лише народився, я вже через три місяці проводила уроки мистецтва,
    поки він спав. Можна все встигати, якщо добре спланувати. Кожен день потрібно жити цікаво!

Можна все
встигати, якщо добре спланувати!


 Розкажіть про свої картини?

  • Про картини, що ж про
    них розказати /сміється/, вони схожі на мене, вони передають той стан моєї душі, в якому я перебуваю. Вони розповідають, що відбувається навколо мене, а я спостерігаю за людьми, і
    те, що глибоко торкає мене, я перетворюю на картини.

Якщо у людини немає
таланту малювати, чи можна цьому навчитися?

  • Чи можна навчитися
    малювати? /сміється/ Ми живемо в такий час, коли головне - це ідея. Ти береш той матеріал в
    якому ти хочеш втілити свій задум, і вперед. Можна піти та відчути себе
    творцем в майстерню до художника та разом намалювати гарну роботу. А якщо відверто, я
    працюю кожен день. Навіть вихідних немає, тому що я бачу, вигадую… Художник - це
    від Бога. Це всередині. Вони наділені гіпер чуттєвістю. Я дивлюсь на пару
    закоханих, і в мене перед очима зупиняється картинка, а потім я перетворюю її на
    картину, щоб передати ті емоції, які я відчула /усміхається/.

 Чи любите Ви подорожувати? І яка країна Вас найбільше
вразила?

  • Я дуже люблю
    подорожувати /усміхається/! Коли один раз спробуєш, потім дуже складно зупинитись, і не треба /сміється/! Я люблю жити в різних
    країнах, щоб побачити цей цікавий світ. Ми винаймаємо, по-можливості, житло в
    стародавніх районах, більш автентичних, щоб бути ближче до людей. Перша країна, в
    який ми прожили півроку, була Таїланд. Вона не відпускає і досі та буде найулюбленішим
    місцем на Землі. Тому що ми відчули
    тепло людей - вони світлі та щирі, вони завжди тобі раді. Це країна добрих людей.

В Греції ми були
місяць, і цього замало, щоб по-справжньому зрозуміти цю країну.

Що ж до Венеції,
то вона за 4 дні встигла вразити, здивувати та залишитись на моїх роботах.

Три речі, які необхідні в подорожі?

  • Трьох речей мені
    замало /усміхається/, я беру з собою валізу з матеріалами, тому що Україні вони значно дешевші.
    Якщо подорож довготривала, звісно я докуповую все необхідне на місці. А мій чоловік каже, що
    йому необхідна страховка, гроші і я! /сміється/. 

Ви так багато подорожуєте, і завжди повертаєтеся в
Черкаси? Чому саме Черкаси?

  • В Черкаси я
    повертаюся, бо тут в мене родичі та своя величезна квартира, в порівнянні з
    тим житлом, що ми винаймаємо подорожуючи. Але чесно кажучи, ми хочемо і в Україні
    якийсь час пожити, наприклад, у Львові, в стародавній частині міста. Два роки
    тому ми двічі жили в Карпатах. Подорожуючи СВІТОМ придивляємось, де б осісти, коли
    нам буде за 70 /усміхається/.

Що Вас надихає?

  • Мене надихає ЖИТТЯ,
    позитивні емоції людей, погляди, рухи тіла, справжнє кохання /усміхається/.  

Коли здається, що нічого не виходить, плани руйнується,
що Ви робите?

  • Коли нічого не
    виходить, то відкладаю роботу на якийсь час, та дивлюся на неї з іншого боку. А
    там вже приходить рішення, як бути далі.

Доля обирає нас чи ми її?

  • Життя не просте, я
    беру від нього найкраще. Оточую себе красою, добрими друзями. Але іноді воно
    приносить і смуток, тоді боремося. Іноді виходить, іноді ні…

Зранку кава або чай? І чому?

  • Зранку зазвичай - кава,
    середньої обсмажування /сміється/, бо я так би мовити не гурман. П’ю каву вдома з молоком, без цукру. В мене на кухні
    багато чаю, привезеного нами з різних країн. Із подорожі з якої ми нещодавно повернулися, це була Греція, ми привезли чай, який купили високо в горах
    на острові Кріт. Надзвичайний аромат, суміш трав із пухнастих листочків, які схожі на оксамит і
    фіолетових малесеньких квіточок.

Порадьте
фільм, який можна переглянути, коли на вулиці дощить!

  • Фільм, який одразу спав на думку, простий та легкий про кохання - "Принцеса спецій / Mistress of Spices" (2005)

Який фільм Ви можете переглядати десятки разів?

  • Десятки разів та ні,
    краще знайти якійсь новий, або старий фільм /усміхається/. Принципово не дивлюся жахи,
    триллери та детективи.  

 Що почитати в літаку, аби час пролетів непомітно?

  • В літаку, звісно, краще
    поспати чи послухати аудіо книжку. Але коли я літаю з малечею, то мені, по-перше,
    треба думати, чим його займати /усміхається/. Ми беремо з собою пазли, розмальовки з завданнями.

 Яка казка з дитинства запам’яталася??

  • Казки і досі в моєму
    житті. Михайлику зараз 4,5 рочки. Він дуже любить перед сном довго слухати
    казочки. Ми читаємо вірші "Абабагаламага" та Видавництва "Старого Лева". Він знає
    про Маленького принца, любить Чакалку Івана Андрусюка, і потім задає багато
    запитань про Життя. Моєму старшому сину вже 21 рік, я ще пам’ятаю багато дитячих
    віршів та пісень, яких ще вчила мене моя бабуся /усміхається/.

Про що мріяла 10-річнна Таня

  • В 10 років, ви не
    повірите, я побачила в магазині красивенний набір пензлів, я просила щоб мені їх
    приніс Дідусь Мороз /усміхається/.

Що для Вас щастя? І Кохання?

  • Любов ми дійсно ідеалізуємо. Частіше буває ,
    що зустрічаються зовсім різні, несхожі люди, і з'являється Любов. В коханні
    важлива сумістність двох людей. Бути кожен день разом, це не так  просто. Треба розуміти один одного, бути
    чесним та відвертим. Підтримувати інтереси , та разом йти вперед, не розгубивши
    при цьому самого себе. Щастя для мене в тому, що поруч люди, які в мене вірять. А
    також щастя, коли я з коханим залишаю все і їду на край світу в довготривалу
    подорож.

На ваших картинах зображені чуттєві жінки, емоційні, пристрасні, красиві. Що для вас жіночність? Що на вашу думку має знайти жінка аби бути щасливою?

Жіночність, це все то, що відрізняє жінку від чоловіка, нею хочеться насолодитися, поринути і залишитися там, відчути дотик ніжної шкіри. Коли я зустрічаю таких жінок, а вони всі зовні різні, мова тіла та їх погляд охоплюють мою уяву та з'являються потім на моїх полотнах.
Бути щасливою - це бути коханою та любимою у цьому світі. Залишити таких самих як ти ( я про діточок) або просто знайти себе, розкритися для Світу, відчути свободу. Насолоджуватися життям кожної миті.

Продовжить, будь ласка, фразу «Я КАРАЛЄВНА бо…..»

  • Ніяка я не "Каралєвна".
    Може, лише для мого чоловіка /усміхається/. Мішка, мій син, каже, що коли він виросте, він зустріне
    свою королеву, як тато зустрів маму - одну на все життя! Я кохаю, тому я
    щаслива /усміхається/.

Спілкувалася Оленка Некрасова


Мирослава Кошка
Автор:
Мирослава Кошка
comments powered by HyperComments