Ласкаво просимо, трон наразі вільний
03
листопада 2016 О 20:45
61
Чоловіки та осінь...

Про те, що жінки з Венери, а чоловіки - з Марсу нині знають усі. Внутрішній світ чоловіка, а тим більше чоловіка-митця, творця, поета й письменника сповнений для нас, жінок, невідомим. Перший українодівочий сайт гарного настрою "Каралєвна" вирішив звернутися до трьох цікавезних особистостей суч.укр.літ, чоловіків, котрі пишуть прозу-поезію, мають талант і харизму у рівних долях, потужне коло прихильниць і відмінне почуття гумору. Ми спиталися у них трішки про Осінь, трішки про тепло, трішки про вірші... Отже, вітайте, читайте, аплодуйте!

Василь Карп'юк, письменник, поет, видавець, романтик

Артем Полежака, поет, шоу-мен, справжній ремісник, музикант

Олексій Чупа, письменник, щирий донеччанин-українець, великий оригінал

 

Хлопці, як Вам осінь цьогоріч? Дівчата зазвичай гріються глінтвейнами, котами і чоловічими обіймами, а чим грієтеся Ви?

Василь: Осінь як осінь - красива, прохолодна, трохи дощова. Моя улюблена пора року. Щоб не мерзнути в ноги, вдягаю капчури (вовняні шкарпетки), а душу гріє сім'я і книжки.
 
Артем: Моя цьогорічна осінь проходить в поїздках, тому, якби я не дивився на календар, то вирішив би, що зараз літо, просто стало трохи прохолодніше і почало облітати листя з дерев. Холодне пиво замінили вино і коньяк. Дівочі обійми стали міцнішими. А коти розбіглися по домівках. Бо коти не дурні.
 
Олексій: Осінь - як осінь, вона щороку така само. Лише ми міняємось /усміхається/. Відкрию таємницю, глінтвейном, котами та обіймами гріються не лише дівчата:) Але я ось перший місяць осені грівся викопуванням картоплі, другий - сортуванням дрів, а що мені готує третій місяць - цього ще ніхто не знає. 
 

 

гарно сидіти – це гарно

у кав’ярні а чи у кнайпі

ще б було на небі хмарно

а то й сльота по асфальті

а ви сидите за столиком

укриті але не сховані

вже стільки часу відколи

були при такій розмові

і чашки усе порожніють

і гальбам усе спрагліше

а знаєш я ще умію

писати ліричні вірші

про час якого немає

про юність уже вчорашню

тим часом ти замовляєш

тим часом мені все краще

(Василь Карп'юк)

Чи маєте улюблену осінню річ у своєму гардеробі?

Василь: На жаль, моя улюблена річ в гардеробі, сандалі, якраз восени втрачає свою актуальність. Чим холодніше, тим менш доречно ходити в них на босу ногу, а саме так люблю найбільше. Натомість решта одягу не має значення.

Артем: Улюблена осіння річ в моєму гардеробі – це романтичний настрій. Бо якщо його не вдягати перед виходом з дому в таку погоду, то надворі робити нічого. А коли в тебе романтичний настрій, то і осінь – красива пора року, хоча ми то з вами знаємо, що попереду, ще як мінімум чотири місяці холоду, вітру, дощу то снігу… Якщо ти не романтик – біда. 

Олексій:Я взагалі дуже прив'язаний до своїх речей, оскільки в мене їх небагато. Дуже люблю светри, ношу їх до тих пір, поки зовсім не протираються. Ось і зараз в мене в гардеробі є один улюблений теплий светр, а крім того - осіннє пальто, яке було куплене ще в Донецьку.

Восени – час, немов клейстер, тягнеться. Чим заповнюєте Ваш вільний час? 

Василь: У вільний час грію душу (див. відповідь на перше запитання :)

Артем: Це не я його заповнюю, це він мене заповнює. Постійно хочеться спати. Мабуть, мені б варто було впадати в зимову сплячку, все одно з мене в холодний період мало користі. Можливо, мої предки були ведмедями. 

Олексій: Вдосконалюю свої кулінарні вміння в основному. Якщо виходить - подорожую.

читати тебе як книгу
заламувати сторінки
підкреслювати абзаци
викреслювати рядки
знову тебе брати
то грубо то ніжно до рук
шукати в тобі правду
здавати тебе в друк...

розгортати тебе вдихати
підпалити тебе здуру
розібрати тебе на цитати
розірвати твою палітуру
перечитувати щоразу
на свято і перед боєм
повторювати твою назву
і засинати з тобою

Артем Полежака

Що читаєте? Фейсбук? Оголошення на стовпах? Мемуари великих і могутніх?

Василь: В основному читаю художню літературу. Інколи щось із бізнес-літератури. Люблю поезію.

Артем: Читаю пригодницьку літературу, Стівенсона, давньоримську поезію і кулінарні рецепти. Коли вибираю якийсь конкретний рецепт і вирішую це приготувати, розумію, що якогось компонента не вистачає, а з дому виходити не хочеться – кидаю, те, що є, на пательню, перемішую, смажу і їм. Дивлюся на осінь за вікном і думаю про що небудь величне. 

Олексій: О, тут в мене ціла дилема. Я не дуже люблю читати, в мене очі втомлюються. Волію аудіокниги останнім часом, ось нарешті добрався до "Гаррі Поттера":) Але постійно намагаюся себе до читання примусити, й іноді починаю справді відчувати задоволення. Зараз в мене якраз такий період. Але без читання Фейсбуку не обходиться, звісно.

А яку книжку Ви порадили б прочитати саме восени? Чому?

Василь: Пораджу поезію Ігора Римарука. Цієї осені вона мені дуже пасує.

Артем: Восени треба читати саме поезію, а вже автора тут кожен під себе має індивідуально вибрати. Читання поетичних рядків продукує той саме романтичний настрій, без якого, як я казав вище, неможливо пережити холодний період.

Олексій: Восени мені добре йдуть Маркес, Воннеґут, Кафка. Порадив би читати їх, аби зануритися у настрій осені. Не забуваймо ж, що осінь - пора завмирання природи. 

Це – листопад, дитино. 
Місяць закоханих і святих. 
Щоправда, ні в тих, ні в тих 
не вистачає сили визнати свою святість. 
Закохані домовляються зрідка ділитись новинами, 
святі обіцяють тримати у пам'яті вартість 
усіх можливопотрібних квитків.

Напередодні снігу потяги, мов слимаки, 
заповзають під мушлі ще теплих міст.

Погода вже дозріває, кохана, 
під діри в стелі ти підставляєш ванну, 
туди набирається тиха й м'яка дощова вода. 
Продертися крізь такий листопад – це треба мати шалений хист. 
Чути голос і не нарватися на скандал, 
не провалитись, не вмерзнути в лід, не отримати пострілу в спину.

Це – листопад, дитино. Це – листопад, кохана. Це – листопад,єдина.

Про що ти найперше згадаєш, 
пропонуючи своїм наступним подарований мною чай? 
Все доросле населення міста кінчає 
в один момент, коли ти вранці втомлено клацаєш запальничкою. 
Все гаразд.
Просто вік, на який ти по-справжньому виглядаєш, 
не дозволить позбутися жодної із поганих звичок. 
А я серед них займаю почесне місце, 
я заснув у тебе під серцем, я кручусь уві сні і тепер там суцільне місиво.

Я п'ю із корицею, я розкидаю підлогою олівці, – 
мені пощастило не вирватись. 
Зайвий рух – 
і мій листопад пронизує звук, 
із яким зісковзує з даху прогнилий шифер, 
із яким засинає голуб у моїй руці. 
Нас накрили. І наш розсекречений шифр 
візьмуть за основу закохані і святі, 
не маючи жодних сумнівів у моїй чистоті.

Олексій Чупа

Зараз навкруги самі марафони! Хто біжить, хто читає вірші! А в якому марафоні Ви залюбки взяли б участь?

Василь: Ні в якому :)

Артем: Я б взяв участь у марафоні по перелітанню з зірки на зірку, або навіть з галактики до галактики. Але з-за неможливості реалізувати подібні потаємні бажання, доводиться займатися чимось іншим. Наприклад, їсти тістечка з кавою і сподіватися на подальший науково-технічний прогрес.

Олексій: В кулінарному марафоні. При чому, з радістю опинився би по обидва боки барикад - і готувати і їсти:)

Якби Ви були кіногероєм, який би жанр собі обрали, і у якій автівці б урочисто зникли за горизонтом у променях підвечірнього сонця?

Василь: Це могла б бути комедія. А автівка - зелена.

Артем: Я б залюбки зіграв би Обломова. Яка автівка? Який ще горизонт?! Ні. Не моє. Осінь на дворі. Ліжко і тепла ковдра – оце стихія, а не баловство якесь!

Олексій: Це було би кіно, дуже схоже на фільми Кустуріци - там було би багато музики, пристрастей, абсурду та мудрості. А автомобіль - хай це буде машина мисливців за привидами, я все дитинство мріяв на ній покататися!

От вони, чоловіки. Хтось дуже навіть лаконічний, а хтось нестримний у своїй фантазії! Втім, вони дозволили нам зазирнути у свій внутрішній світ. Що ж, хлопці, нехай осіння муза не полишає вас ні на мить, нехай з-під вашого пера випурхують нові рядки та рими, а на Душі завжди буде тепло!

(c) Каралєвна

Каралєвна
Автор:
Каралєвна
comments powered by HyperComments