Ласкаво просимо, трон наразі вільний
21
березня 2019 О 22:25
208
Цілісний розвиток особистості в епоху Водолія. Частина перша

Зміна зодіакальних епох і входження в нову еру Водолія сприяли трансформації життєвої парадигми та спричинили переорієнтацію цінностей в житті кожної людини. Так досягнення приголомшуючого успіху за короткий проміжок часу перестало бути об'єктом бажань й основною рушійною силою. На сьогоднішній день, актуальним є процвітання, отримане шляхом постійного примноження своїх досягнень і звершень, швидкою адаптацією до нових змін та невпинною роботою індивіда над власним розвитком.

Отже, особистісне зростання і розвиток особистості перейшли із категорії "елітарності" до категорії "життєвої необхідності". Глобалізація відкрила доступ до джерел інформацій й інформаційних баз знань, якими раніше могли користуватися лише обрані категорії населення. В епоху широкого інформаційного доступу, людина більше не може спекулювати відмазкою про недостатню кількість ресурсів для побудови омріяного життя: так особистість або ставить перед собою цілі, шукає сприятливих можливостей для їх реалізації, докладаючи певних зусиль для отримання необхідних результатів, регулярно підтримуючи свою мотивацію та інтерес, або ж знаходить купу виправдань для того, щоб нічого не робити, продовжуючи власні страждання. Саме від її вибору залежить те, якою вона стане в майбутньому і які результати отримає через декілька років – любов та процвітання чи всепоглинаючий страх та скутість. Сьогодні удача на стороні тих, хто вирішив обрати себе, пробудився і усвідомлено підійшов до питання побудови власного життя.

Фокус на гармонію. В наш час, вибір за принципом "або-або" (старанно працюючи над розвитком в одній сфері, свідомо позбавляти себе права бути успішним й в інших життєвих сферах також) канув в Лету. В епоху Водолія, жертовність поступилася місцем цілісності, поставивши на чільне місце холістичний підхід, який пропонує нам рівномірно приділяти увагу як догляду за собою, підтримці здоров'я, побудові міцних взаємовідносин та виконанню своїх сімейних зобов'язань на високому рівні, так професійній самореалізації і досягненню фінансової свободи. У зв'язку з цим, людині для досягнення процвітання у власному житті, потрібно підтримувати баланс для збереження стану гармонії та запобігання настання нової кризи на регулярній основі.

Одним із перших психологів, який аргументував цінність холістичного підходу в рамках гармонійного розвитку особистості, був Абрагам Маслоу (1970). Слідом за представниками гештальт-підходу, які вважали, що "ціле – деяка реальність, що значно відрізняється від суми всіх її частин" (Ehrenfels, 1890), Маслоу заклав ідею про цілісність та взаємозумовленість усіх аспектів особистості, які безпосередньо впливають на стан її задоволення і добробуту, в основу своєї теорії мотивації. Так на прикладі із станом голоду пан Маслоу довів, що загальне положення спричиняє появу великої кількості специфічних наслідків і, відштовхуючись від цієї гіпотези, мотивацію нам потрібно співвідносити не з якоюсь певною частиною індивіда, та зі всім індивідуумом, як таким:

Потреба – це завжди потреба індивіда. Потребу в їжі відчуває Джон Сміт, а не шлунок Джона Сміта. Задоволення потреби приносить задоволення індивіду, а не якомусь певному його органу. Їжа втамовує голод Джона Сміта, а не голод його шлунку. Найчастіше ті з експериментаторів, хто розглядає голод Джона Сміта як функцію шлункового тракту Джона Сміта, не беруть до уваги той факт, що голод впливає не тільки на шлункову функцію індивіда, але й на інші, та можливо навіть, на більшість його функцій. Трансформується його уявлення (голодна людина зовсім по-іншому сприймає їжу), інакше функціонує його пам'ять (його переслідують спогади про смачну їжу), змінюються емоції (він стає напруженим і нервовим). Процес й зміст мисленнєвих процесів також стає інакшими (голодну людину навряд чи зацікавить вирішення алгебраїчної задачі, скоріше за все, він буде думати про те, де вона може поїсти). Цей перелік можна продовжувати до безкінечності, доки не буде перераховано практично всі функції людини, як фізіологічні, так і психологічні. Простіше кажучи, якщо ж Джон Сміт голодний, то він голодний весь, й перед нами вже не та людина, якою був Джон Сміт півгодини раніше (Maslow, 1970).    

Задоволення. Джеймс Альтушер вважає, що в основі людської мотивації та процесу вдосконалення, лежить саме принцип задоволення, слідування якому допоможе нам досягти бажаних результатів:

Робіть тільки те, що приносить вам задоволення. Можливо, для вас це правило є очевидним, але для більшості людей - ні. Хтось може сказати: "Так, я б із задоволенням, але жити-то на що?". Не поспішайте. Розслабтесь. Для початку ми навчимося робити тільки те, що приносить нам задоволення. І я не тільки про банальну пораду "обирати професійну діяльність, якою ви будете займатися з радістю". Я про мислення. Думайте тільки про людей, які вам приємні. Читайте тільки ті книжки, які вам подобаються, і спонукають вас радіти життю. Ходіть тільки на ті заходи, котрі вас по-справжньому розважають або захоплюють. Спілкуйтесь тільки з тими людьми, які відповідають на вашу приязнь взаємністю, досягають успіху в житті, й прагнуть, щоб ви також були успішними.

І так щодня.

Кожного раз, коли ви погоджуєтесь на те, чого насправді не хочете робити, результат буде однаковим: ви будете обурюватися, погано справлятися із завданням, у вас не вистачить сил на інші справи, котрі ви б могли виконати добре, ви менше заробите та марно витратите ще одну частину життя – спаливши її, відправляючи в майбутнє димове повідомлення: "Ну, ось знову".

Єдине справжнє полум'я, що необхідно підтримувати - вогонь всередині нас. Ніщо зовні його не підтримає. Що яскравіше горить ваше внутрішнє полум'я, то більше люди будуть до вас тягнутися… Вони почнуть розпалювати власний вогонь. Вони будуть намагатися освітити свої темні печери. І весь Всесвіт підкориться вашій волі.

Щоразу, коли ви погоджуєтесь на те, чого робити не бажаєте, ваше полум'я слабшає.

І з часом, на вас чекатиме вигорання (Altucher, 2014).  

Далі буде…

Олена Колесник
Автор:
Олена Колесник
comments powered by HyperComments