Ласкаво просимо, трон наразі вільний
16
червня 2017 О 16:45
180
Дара Корній: «Мій секрет – це любов!»

Вона яскрава, тендітна, ніжна і сильна водночас. Вона щира, багатогранна, талановита й наполеглива, а своєю творчою відвертістю торкається найпотаємніших куточків людських сердець. Її твори зцілюють душу, зачаровують, надихають, дарують впевненість та сили. Життєрадісна, усміхнена, енергійна, відкрита до людей, нових вражень, цікавих пригод. Її сюжети захоплюють і надовго залишаються в пам’яті. Філігранна українська мова, магія людської долі та секрети тисячоліть.

Натхненна коханням, красою рідної землі та життям у всіх його відтінках Дара Корній  з любов’ю до свого читача пише нові таємничі історії, в яких цілий світ.

Даро, ви щаслива, сонячна жінка. Як Вам вдається писати такі захоплюючі книги?

Ну, напевно, секрет жіночого щастя в любові. Коли тебе люблять, в тебе все вдається. По-іншому в цьому житті не можна. Якщо ти щось робиш з любов’ю, якщо тебе надихає любов оточуючих, то й книги, історії, сюжети народжуються особливі. Мій секрет – це любов!

 Рецепт творчого успіху від Дари Корній.

Перш за все, багато і наполегливо працювати над собою. Також для письменника важливо постійно читати. Багато читати.

Яку б книгу ви порадили почитати кожній жінці-каралЄвні? Твори Дари Корній?

Так, звичайно, перш за все книги Дари Корній (сміється). Але ще є багато хороших письменників, книги яких варто почитати. Це і Міла Іванцова, це й Ірен Рздобудько та інші.

Варто читати сильні психологічні романи, описи сильних жінок та черпати звідти натхнення і силу. Це насамперед те, що рухає зараз світ – це сильна жінка.

 На кого рівняється Дара Корній? Чи є у Вас еталон жіночої краси, ікона стилю, приклад сильної жіночої вдачі?

Напевно, що ні. Когось конкретного немає. Якщо ж порівнювати себе з кимось, то я думаю, що багато в українських жінках залишилось від сарматок. Отих жінок, які були самодостатніми, сильними, які вчилися самі давати собі раду.

Мені здається, що й зараз багато жінок так само живуть, відвойовуючи собі права. Та я впевнена, що не варто аж на скільки замикатися на собі. Тому що, коли є поруч надійне крило, справжній чоловік, то не треба боятися впускати його в своє життя. Навіть, при своїй силі та самодостатності.

Птах має два крила. І це дуже важливо для вдалого польоту.

У Вас є девіз у житті?

Є! Падай та підводься до поки ти живий, бо той, хто не підвівся, вже мертвий.

Побутує таке твердження: «Якщо не можеш змінити ситуацію – зміни своє ставлення до неї». Чи імпонує Вам така позиція у житті?

Я думаю, що не варто пристосовуватися. Це нас так завжди вчили, що треба пристосовуватися. От і біда наша в тому, що ми можемо довго терпіти. Терпелива нація. До останнього українська жінка чекає і дає останній шанс, а коли вже знаходиться у глухому куті втрачає орієнтири і поринає у розпач.

Дуже часто так буває у житті, що ми не бачимо тих нових «дверей», які перед нами з’являються. А ще страх увійти у ті двері. Завжди боїмося зробити перший крок у невідомість. Не варто!

Мені дуже подобається притча про мудрого правителя великої держави, у якій панували справедливі закони і підтримувався порядок. Якщо ж котрусь людину за її провину було суворо покарано, то правитель завжди давав цій людині шанс. У високому мурі, яким було обнесено все місто, будівельники заклали двері. І правитель давав право вибору покараному – загинути, або увійти до тих дверей. За час його правління жодна людина так і не увійшла у ті двері. І вже перед смертю правителя його дружина поцікавилася, що ж там було за тими дверима. «Воля!» - тихо відповів правитель.

Невідомість завжди більше лякала людей ніж смерть.

Даро, Ви б увійшли у нові двері?

Так, звичайно! Я завжди використовую нові можливості. Життя мене вчить, а я намагаюся бути хорошою ученицею.

Сучасне життя переповнене інформацією, інноваціями, новітніми технологіями навчання. Наші діти, яких часто називають поколінням Z, скоріше обирають різноманітні гаджети ніж друковані книги. Що б ви порадили робити молодим мамам, аби їхні діти любили книжки?

Читати разом! Читати їм на сон. Коли дитина маленька, нехай мама читає для неї. Коли дитина підростає і вже вміє читати самостійно, то продовжуйте їй читати книги, але не дочитуючи історію до кінця. Залишайте інтригу. І тоді дитина обов’язково візьме книгу до рук, щоб дізнатися, чим все закінчиться. І ось таким чином дуже легко привчити дитину до книг.

Що б Ви могли порадити людям, які працюють за фахом, а в душі відчувають нереалізований творчий потенціал?

Одне з основних гасел творчості: «Не бійся!». Не потрібно боятися проявити себе творчо, показати свої роботи. У наш час для цього є всі можливості. Знайдіть для себе час!

Що Вас надихає, Даро?

Все! Зустрічі, життя, мандри. Мандри – це щось неймовірне.

Моя улюблена країна – Україна. Вже завтра у нас буде екскурсія Черкащиною: Моринці, Кирилівка… Вчора ми були у Чигирині, Суботові. Це місця сили. Ментально вони для нас рідні. Не варто шукати вражень десь далеко.

Даро, я і Перший українодівочий сайт гарного настрою «КаралЄвна», бажаємо Вам нових, цікавих і захоплюючих маршрутів у житті.  Нехай щодня для Вас посміхається сонечко, нехай життя надихає, а цікаві сюжети складаються у приголомшливі нові романи. Творчості, натхнення, радості та любові!

 

Спілкувалася Наталка Скакун

Головне фото: Волинський інформаційний портал
Наталка Скакун
Автор:
Наталка Скакун
comments powered by HyperComments