Ласкаво просимо, трон наразі вільний
02
вересня 2017 О 12:03
816
Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок!

Скільки то вже тієї радості може бути на початку золотої осені! Тільки от так одразу й не скажеш, хто радіє більше: малята чи батьки? Не пізнаєш усієї глибини дитячої чи дорослої радості перед моментом, коли двері школи відчиняються і уроки починаються! Банти і наплічники, вишиванки і зошити з Мікі Маусом, краватки, туфельки, віршики, директорки, шибеники, математика... Одним словом, школа. І ось вона. Урочисто роз-по-ча-ла-ся!

Маю зошит, маю книжку,
Он лежать вони на ліжку.
Маю читанку й буквар,
Значить, справжній я школяр.

Ну, ми можемо посперечатися. Справжнім школяр стає тоді, коли проходить своєрідну посвяту уроками і домашніми завданнями. Історій про виконання домашніх завдань разом із дітьми з вуст батьків лунає багато: хтось співає, істерично затягуючи: "Ех, най-най-на-най!", хтось виходить на балкон і присідає десять разів до першого поту, хтось крапає собі на лимонний чай корвалдину, а хтось стримує у собі шалене бажання погавкати. Школа і домашні завдання були і будуть. Чарівна і неймовірно дотепна Марта Гулей чула всі ці історії. Більше того, вона вміє розповідати їх колоритним і звеселяючим діалектом. Тож читайте і плачте від сміху на здоров’я! А тоді сідайте робити з дітьми уроки. А що ви собі думали? У понеділок - школа.

Фото: marci-anne.com

Ади на маєш, єно в школу пішов, а вже ся не вчит! Сідай туво, вчисі, бо буду тебе била! Міську, йди но сюда - зроби му ті уроки, бо тлумок такий, нічо в голову му не лізе - гет як ти!

Дитина в школі має ся вчити, і не просто якось-там вчитись, а має вчитись лиш на дванайці - шоб і з математики, і з мови і з Плахотніка, і навит за виховну годину стояло дванайці! Як дитина ся не вчит, або не дай Бог, принесла ув новому щоденнику вісім (про шість навит не кажу - бо то вже треба тоди воском зливати), то треба робити слідуюче:

1. Треба на ту дитину сильно крикнути, як приклад так во "Ти ж прескурвий сину, я тебе родила, я тебе годувала, а ти ся не вчиш, невдячний - шо туво таке в зошеті намазяне - бігом сідай то виправлєти. Завтра підеш до пані вчительки і всьо туво перездавати будеш"

2. Залякати, найліпше лякати двірниками, базарами і пту, лякати так шоби сльози на очі тому бухуру ся навертали. "Шо то є за оцінки, як ти так будеш ся вчити то ні в оден інститут тебе не візьмут - будеш до смерти вулиці замітав!"

3. Сісти і поробити му ті всі уроки - бо оцінка то є важнійше за любі знання! Але не просто мовчки сісти, а такво примовляючи: "То я мою замість тебе ся вчити? То я маю замість тебе тово всьо в книжках шукати, математику рішати??? Бідна я з тобов, бідна - за себе в школі вже ся вивчила, тепер за тебе маю!" - після такої процедури дитині має стати встидно, має ся в вас перепросити!

4. Порівняти го з другими дітьми: "Дивисі, во в Марійки всьо дванайці стоїт, то мудра дитина - і твори пише, і хрестиком вишиває, і математику робе, мамі помагає. А ти шо, валінку нещастий?"

5. Заперечити порівняння з другими дітьми: "Шо кажеш шо в всіх за ту контрольну 7 стоїт? В всіх? А ти шо всі? Як всі підут з даху стрибати шо за ними підеш?! Та май троха свою голову на плечах!!!"

То є пару таких-во основних правил для батьків на навчальний рік прийдешній!

П.С. З першим вересня вас, пильнуйте щоденники, пильнуйте - бо я якось свій спалила, а підмінити було тєжко!

Фото на головній сторінці: mandicarroll.com

Марта Гулей
Автор:
Марта Гулей
comments powered by HyperComments