Ласкаво просимо, трон наразі вільний
11
вересня 2018 О 10:31
660
#Girls.Books.Fashion. Ксенія Вертинська, акторка театру й кіно

Ксенія Вертинська – молода, талановита актриса театру та кіно. За її плечима уже чимало ролей та ще більше  - попереду. Будучи студенткою Ксенія потрапила на курс до Богдана Ступки, а після закінчення університету почала працювати в Національному Драматичному театрі ім.Івана Франка, де, власне, грає і досі. Ксенія Вертинська задіяна у таких виставах як «Ідіот», «Дами і гусари», «Джельсоміно в країні брехунів», «Три товариші» та у багатьох інших. Ні для кого не секрет, що Ксенія Вертинська є донькою відомого українського актора Олексія Вертинського, втім для неї він, перш за все, люблячий тато і прекрасний дідусь для її донечки Соні. У спеціальній рубриці #Girls.Books.Fashion ми дізнаємося у відомих та успішних дівчат про їхні улюблені книжки та модні речі. Сьогодні, на Першому українодівочому сайті гарного настрою «Каралєвна» говоримо з Ксенією Вертинською про домашню бібліотеку, читання казок перед сном, про шопінг та осінній настрій.

Про домашню бібліотеку, книжки, на яких виросла та ті, що цікавлять зараз

Оскільки ми нещодавно переїхали до нової квартири, бібліотека поки маленька, але поступово буде заповнюватись. В основному мої книжки залишились у тата. Не можу виділити якийсь один найулюбленіший жанр в літературі. Наприклад прочитала гарні відгуки про Роберта Гелбрейта (Джоан Роулінг) і його перший бестселер «Поклик зозулі» і попросила на день народження у свого чоловіка. То він мені подарував трилогію і як бонус – книгу про виховання дітей «Французькі діти не плюються їжею». Тому, мабуть, і нема чітко одного жанру, бо я захоплююсь якоюсь темою і читаю про те. В планах на зараз – придбати книгу «В розрідженому повітрі» про Еверест, бо дуже зацікавила ця тема. А в дитинстві зростала на всіх популярних казках того часу, хіба що бабуся, мамина мама, іноді читала угорські народні казки, бо володіє угорською досконало і живе в Ужгороді, де близько кордон. Щоправда читала українською, бо я мало що розуміла. /усміхається/

Про персонажів, яких довелося зіграти у театрі чи в кіно

В мене ще далеко не та кількість зіграних ролей, якої б хотілося, тому кожна робота для мене особлива в тій чи іншій мірі. Завжди намагаюсь робити все чесно і докладаю зусиль, аби персонаж ожив і мав непідробні емоції і не важливо комедія це, чи драма.

 

Про читання книжок з донечкою й улюблені казки малечі

Щовечора, перед сном, ми читаємо казки донечці і їй це страшенно подобається. Коли вона поводить себе не найкращим чином, то як покарання саме в цьому ми їй і відмовляємо, аби вона розуміла, що поводила себе неправильно і зробила висновки, потім обговорюємо це питання, обіймаємось і читаємо. Вона дуже любить казки про принцес та тварин. Зараз настільна книга Соні – «День народження білочки Віолетти».

Про свій гардероб на щодень, прощання з речами, шопінг та одяг, що зігріває в прохолодну пору

Чесно намагаюсь, як я це називаю, бути справжньою дівчинкою і одягати сарафанчики, спідниці, але здебільшого джинси і кросівки перемагають.Треба працювати над собою, щоб вдосконалювати ту внутрішню каралєвну, яка причаїлася і сидить /сміється/

З речами розстаюся досить легко, бо як каже мій тато: «Карман к гробу не пришьёшь», тому не проблема абсолютно. Ми з чоловіком багато віддали речей в дитячий будинок, коли переїжджали з квартири на квартиру. А шопінг, звичайно я люблю, але все більше це не відпочинок, а нервова трясучка. /усміхається/ По-перше, якісь космічні ціни стають на речі, по друге – все якесь однотипне, тому треба витрачати нормальну кількість часу, аби знайти свою річ.

Щодо осені, то це моя температура, бо я дуже погано переношу спеку. Тому доки дозволяє погода, ношу в‘язаний кардиган чи бомбер, а потім, звісно, переходжу на тепліші куртки. 

Маленький рецепт щасливої осені 

Мені здається, що сум – це нормальний періодичний стан душі, тому не треба нічого драматизувати. Осінь – час переосмислення, думок, можливо навіть важливих рішень. Тому мій не рецепт, а швидше план дій – це: 1) купити нову цікаву книгу, яка занурить тебе в інший світ; 2) спілкуватися та відверто розмовляти зі своїм чоловіком (бо і на серці добре, і стосунки зміцнює); 3) спілкуватися і розмовляти про дівоче з моєю подругою Аюнькою (бо то трохи різні речі, ніж з чоловіком) /сміється/

 

Мирослава Кошка
Автор:
Мирослава Кошка
comments powered by HyperComments