Ласкаво просимо, трон наразі вільний
30
серпня 2015 О 22:39
1620
Казкотерапія: "Жили-були"...

Казкотерапія,
або іншими словами  - лікування казками,
стає все більш поширеним способом вирішення психологічних проблем, допомагає
розвинути пам’ять, фантазію, інтуїцію, уважність.

Психотерапевтичні
казки можна поділити на два основні типи: діагностичні (спрямовані на виявлення
проблеми) та корекційні (спрямовані на її вирішення).


Як
застосувати діагностичну казку?

Запропонуйте
дитині самій розказати казочку. Вам можуть допомогти картки із зображеннями різних
персонажів чи іграшки. Запитайте про кого дитина хоче сьогодні розказати
казочку. Запитайте про риси цього персонажа, про те, з ким він/ вона дружить,
що любить, чого боїться, що йому/ їй допомагає, а що заважає (знову ж таки
зображення чи іграшки будуть в нагоді).

Яким
чином скласти терапевтичну казку?

  • Обрати
    героя. Це може бути тваринка, улюблена іграшка (для наймолодших - з приміткою -
    «малесенька»), фантастичний персонаж (особливо дієво для діток 5-7 років), інша
    дитина (яка є прототипом вашої).  Прослідкуйте
    за вподобаннями вашої дитини й виявіть, кому вона довіряє чи що для неї є
    авторитетом.
  • Починаємо
    складати казку. Початок - дуже важлива частина. Він має дати малюку зрозуміти,
    що він у зоні комфорту, і що дії, хоч і можуть переплітатися з реальними, та
    все ж вони - витвір уяви. Тому доречно починати казки словами «за далекими
    горами, за широкими морями, за дрімучими лісами…», «у деякому царстві», «ще в
    ті часи, коли на вербі родилися груші, десь у світі жив...», «жили-були…», «це
    було тоді, коли моя прабабця в попелі гралася, а прадід повзав рачки по
    подвір´ю».
  • Далі
    наповнюємо казку такими подіями, які б нагадували про проблему, яка нас хвилює.
    Тут усе обмежено лише Вашим уявленням та фантазією.
  • Після
    цього подаємо приклад розв’язання порушеної проблеми. Тут важливо показати, що
    головний персонаж сам обрав правильний варіант розвитку подій і те, як його
    життя після цього змінилось.
  • Робимо
    висновок. Дуже важливо, щоб завершення мало щасливий фінал, адже це сформує
    правильне ставлення до життя і додасть впевненості.


Трішки
казкових хитрощів:

  • Казку
    можна придумати й написати попередньо, або ж придумувати розгортання подій
    разом з дитиною. А для кращого сприйняття казку краще розказувати, аніж читати.
  • Для
    кращого впливу казок на психіку дитини використовуйте фрази-слогани (такий собі
    маркетинговий хід J), на кшталт «ділитись
    добре», «лінуватись зле», «не боятись, а остерігатись».
  • Педагогічний
    вплив посилює також прийом «казка в казці». Введіть у вашу розповідь елемент сну.
    Розкажіть що жив собі такий-то персонаж, він був таким-то. І от одного разу він
    заснув і йому наснилось… Сон при цьому має моделювати вирішення проблеми.
  • Під
    час розповіді намагайтесь якомога ширше описати простір, події і вчинки. Таким
    чином щоб дитина використовувала пам’ять усіх органів відчуттів. Наприклад: Жила була коза. Вона була білою і
    чистою. У неї були довгі сірі гладенькі роги і м
    яка шерсть. Вона дуже багато мекала, а коли була голодною, то
    ще й дуже голосно. Найбільше вона любила їсти свіжі зелені листочки. А пила
    вона тільки найчистішу воду - була вибагливою.
  • Дуже
    добре перетворити казкотерапію на ритуал. Оберіть для цього відповідне місце і
    час. Хоч це й передбачувано, але таки корисно розповідати дитині казки перед
    сном, адже уві сні дитина ще більш осмислює їх і краще засвоює.


Лікування
казками може застосовуватись як для дітей, так і для дорослих. Застосування
казкотерапії для дорослих має щось спільне із плануванням. Ви можете
змоделювати свій варіант розгортання конкретної ситуації, що зробить вас більш цілеспрямованою
та загартованою  до труднощів, які лежать
на шляху до «…і жили вони довго і щасливо».

(с) Анастасія Щербина 

Мирослава Кошка
Автор:
Мирослава Кошка
comments powered by HyperComments