Ласкаво просимо, трон наразі вільний
06
вересня 2019 О 15:43
433
Коли мама - письменниця

Бути мамою-письменницею означає мати сім’ю супергероїв. Бо тато неабияк допомагає тримати лад у домі, а діти повсякчас підкидають нові чудернацькі ідеї – встигай тільки записувати. Балансувати ритми «я – мама» і «я – письменниця» – непросто, але можливо й навіть цікаво.

Готуйте текст зранку, а шкарпетки звечора

Мама-письменниця – птаха не така вже й рідкісна, та все ж особлива. Прикидається совою, але щоранку мусить бути жайворонком. У багатьох творчих матусь інтенсивна творча робота часто починається вже далеко за північ – коли домашні справи зроблено, а всі мирно сплять. Тиша зосереджує, тож пальці легко танцюють клавіатурою, сплітаючись у нову історію. Якщо ви належите до такого типу письменників – пишіть, пишіть, не стримуйте творчого пориву, а от редагуйте – вранці. Ось іще один лайфхак і супергеройська прикмета: якщо все випрасовано з вечора – ранок пролетить без втрат.

Мене бажання писати може застати зненацька і серед ночі, і о п’ятій ранку. Тут у хід іде дипломатія: вмійте пояснити своїм близьким, що вам потрібно трішки часу на творчість і не бійтеся просити допомоги. Мені пощастило – коли я працюю, «на вахті» – тато. Щоб встигати робити куписько справ на літеру «п» – прибрати безлад, попрати, попрасувати, приготувати обід і вечерю, підготувати 100500 інтерв’ю, мені допомагає ще одне слово на цю літеру – планування. У дитячих письменниць це зовсім не нудно! Скажімо, о 7:45 – час бігти в дитсадок. Кажемо малечі, що треба якомога швидше дістатися до нього, щоб уникнути зустрічі з п’яткокусаками, – ось і не спізнилися, і настрій класний. Доповнюйте свою реальність вигадками – це одночасно тримає вас у творчому тонусі й зближує з дітьми.

Натхнення за руку

Крутих ідей, які нам зненацька підкидають діти – значно більше, ніж часу, коли ми можемо перетворювати їх в історії. Фантазія малечі не знає перешкод і обмежень, тож усе що потрібно – уважно слухати й вчасно ставити додаткові питання. Не приховую, що син Ілля – мій улюблений ідеєгенератор, який часто, сам цього не підозрюючи, стає моїм респондентом. Дорогою з дитсадочка, під час прогулянки, а тим більше вночі, після чергової книгоцікавинки – Ілля дає несподівані відповіді на будь-яке питання. Борщ із квіточок борщокусів, комета з шоколаду, сузір'я Ілюхи-вередухи, – запросто! Він навіть підкаже вам, що робити, коли в носі починають літати шмарклі. До речі, в новій дитячій повісті «Магічна зброя панчохоїдів» поради Іллі теж були дуже доречними. Панчохові зомбі, озеро-телевізор, по якому транслюють передачу «Гепи: від давнини до сьогодення», хмарні циклопи Грюкали, – Ілля завжди із задоволенням обговорює зі мною ідеї, які ми перетворюємо на щось грандіозне, а частіше – кумедне. Моя порада: завжди майте під рукою блокнот, а ще краще – нотатки в телефоні на «гарячих клавішах». Одразу фіксуйте всі, навіть найнесподіваніші ідеї, фрази й образи. Хто зна, може, котрась із них стане крутою зачіпкою для нової історії.

Прості речі у великих справах

Сита й бадьора мама-письменниця – щаслива суперсімейка. Тоді й історії повні життя, а значить – шанси зацікавити ними читача зростають. Темп дня часто буває шаленим, тож треба навчитися дослухатися до себе й вміти пробачати собі. Наприклад, тістечко після шостої вечора – це не зайві кілограми, а необхідний антистрес. Космічний безлад та парк юрського періоду на шпалерах – історія не про неуважну господиню, а про підступність дедлайнів. А відсутність вечері раз на оказ – аж ніяк не характеризує вас як погану маму – це може бути саме «та» нагода зробити родинну вилазку в піцерію, яку ви відкладали цілий місяць. «Їсти, читати (писати), кохати». Сподіваюся, Елізабет Гілберт пробачить мені невелике втручання. Але це просте правило справді працює.

Тетяна Руменко
Автор:
Тетяна Руменко
comments powered by HyperComments