Ласкаво просимо, трон наразі вільний
19
березня 2018 О 14:16
537
Ліна Костенко. Без коректур...

Ліна Костенко - неймовірно красива, неймовірно сильна та неймовірно талановита жінка. Вона - це тонка стріла, це влучне слово, це правда в очі, це невимовна ніжність та любов. Ліна Василівна Костенко зустрічає сьогодні свою нову Весну! І так хочеться, аби цих квітуючих весен у неї було ще багато-пребагато, бо кожна хвилина її життя - це величезна цінність для нас. Тож, хай життя іде!..

***

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.

***

Коли буду я навіть сивою, 
і життя моє піде мрякою, 
а для тебе буду красивою, 
а для когось, може, й ніякою. 
А для когось лихою, впертою, 
ще для когось відьмою, коброю. 
А між іншим, якщо відверто, 
то була я дурною і доброю. 
Безборонною, несинхронною 
ні з теоріями, ні з практиками. 
І боліла в мене іронія 
всіма ліктиками й галактиками. 
І не знало міщанське кодло, 
коли я захлиналась лихом, 
що душа між люди виходила 
забинтована білим сміхом. 
І в житті, як на полі мінному, 
я просила в цьому сторіччі 
хоч би той магазинний мінімум: 
— Люди, будьте взаємно ввічливі! 
І якби на те моя воля, 
написала б я скрізь курсивами: 
— Так багато на світі горя, 
люди, будьте взаємно красивими!

(с) Ліна Костенко

 

Каралєвна
Автор:
Каралєвна
comments powered by HyperComments