Ласкаво просимо, трон наразі вільний
10
липня 2017 О 10:52
293
Магія дерев: історії та символи

З прадавніх часів дерева вважають живими істотами, здатними відчувати, впливати на долю людей і нести в собі приховані магічні властивості. Не дарма кажуть, що коли обійняти дерево, воно наповнить тебе енергією, силою, а також подарує рівновагу і гармонію. Існує багато легенд та історій про дерева, більшість із них несправедливо забуті, але ніколи не пізно згадати. Перший українодівочий сайт гарного настрою "Каралєвна" пропонує тобі зануритися у чарівливий світ дерев просто зараз.

Фото: https://www.goldentreeketubah.com

ДУБ

Дуб - правдавній символ міці та сили, влади і стабільності. Кажуть, що неподалік Києва знаходився колись священний дубовий гай, слов’яни-язичники вважали, що у таких гаях жили самі боги. З особливою шаною ставилися до старих столітніх дубів, позначених міткою бога Перуна (дерева, у які влучала блискавка), такі дерева прикрашали іклами кабанів й шанували. Згідно прикмет, якщо посадити біля дому дуб, він допоможе досягнути успіхів на роботі, а також привабити у будинок гроші і сімейне благополуччя. Згідно традицій, в день свого весілля молодята повинні були тричі обійти дуб, взявшись за руки. Саме такий ритуал повинен був зміцнити їхній шлюб, зробити його щасливим та довгим. Поблизу с. Буда, Чигиринського району, Черкаської області росте старезний дуб, якому понад 1100 років (!!!), його висота - 24 метри, а обхват стовбура - 8,9 м. Його називають Дубом Максима Залізняка (Залізняк був керівником гайдамацького повстання, відомого під назвою Коліївщина (1868-1869), козацьким отаманом). Подейкують, що саме під цим дубом колись сидів Великий Кобзар, Тарас Григорович Шевченко, і писав поему "Гайдамаки".

с. Буда Чигиринського району Черкаської області

Взято з сайту Україна - це ми! https://we.org.ua/malovnychi-kutochky-ukrayiny/cherkaska-oblast/dub-maksyma-zaliznyaka/

с. Буда Чигиринського району Черкаської області

Взято з сайту Україна - це ми! https://we.org.ua/malovnychi-kutochky-ukrayiny/cherkaska-oblast/dub-maksyma-zaliznyaka/

ВЕРБА

Верба символізує Прадерево життя. Її завжди садили вздовж дороги, також верба є символом життєствердності, це дерева росте без особливих умов, його гілочка без корінця може прижитися будь-де. Чому вербу називають плакучою? Тому що перед дощем на її листочках з’являються крапельки, які, часом, крапають і спадають так часто, що земля під деревом стає вогкою, звідси і назва "плакуча". Часто, вербу асоціюють із зажуреною дівчиною, це дерево виражає меланхолійну красу, несе в собі поклик до бажань, які не завжди можна висловити або пояснити. У народному фольклорі існує сумна легенда про вербу, калину та журавля, що повідає нам про наступне. Колись давно напали вороги на село з маленькими хатками, та й отруїли воду в криниці. Не знали про те жінка та діти її, донька і син. Вийшла донька, красуня, напилася води з криниці, але сталося диво, не загинула вона, а перетворилася на красивий кущ, а червоне намисто її - на ягоди. Стала дівчина калиною. Вийшов молодий хлопець, напився води з криниці, перетворився на журавля (саме тому "журавлем" із криниці воду дістають). Вийшла мати їхня із хати, побачила, що трапилося з дітьми її та й обернулася на сизу вербу. Так і стоять усі троє, верба, калина і журавель біля криниці, охороняють її воду, аби щоразу люди могли напитися з чистого джерела.

ВИШНЯ

Вишня - символізує плодовитість та достаток. Саме вишневими деревами славилися українські садочки й садиби. А чи знаєте, що колись давно вишню ставили у домівках до Нового року замість ялинки! Викопували восени й ставили діжку із землею у хаті, а за тим, як росла вишня, намагалися передбачити свою долю: якщо до Нового року дерево розцвітало рясним цвітом, то вважалося добрим знаком! Цікавими є факти українською міфіології, Бог у прадавні часи вважався вишнім, тому назва дерева "вишня" інтерпретує нам його символіку - "божественне дерево". Дуже багато в Україні населених пунктів, в назвах яких впізнається вишня, чудові «вишневі» назвами розповідають нам про прихильність українців до цього дерева: Вишневе (аж 40!), Вишеньки, Вишня, Вишнювате, Вишняки, Вишняківка, Вишнівчик, Вишнівці, Вишівець, Вишнівка, Вишівське, Вишенька, Вишневий Сад, Вишневий Яр, Вишневий Діл.

ЛИПА

Липу справедливо вважали світлим деревом! Впізнати її було легко, за листочками у формі маленьких середечок. А коли липа цвіла, то п’янкі аромати огортали усе довкола медовим серпанком, скликаючи бджіл. Липовий мед, липовий чай, смакота, ще й корисна для здоров’я! І хоч липа, на перший погляд, здається звичайнісіньким деревом, є багато таємниць та легенд про неї, які зберегли народні перекази. Липа - символ жіночності, м’якості та ніжності, це дерево символізує жіноче начало й у стародавніх слов’ян асоціюється із Богинею Гармонії та сімейного щастя, Ладою. Під липами водили хороводи, оспівуючи її аромат, липовий мед та липовий цвіт. На знак примирення після війни вздовж вулиць висаджували липові дерева. Також це світле дерево вважали оберегом, в липу ніколи не поцілює блискавка, а тому люди часто садили її біля будинків та не боялися переховуватися від дощу під її рясною кроною. Також вважалося, що коли людина засинала під липою, на неї чекало велике щастя!

БЕРЕЗА

Береза - символ ніжного, світлого смутку. Вона тендітна і скромна, але неодмінно приваблює до себе погляди. Кажуть, що береза здатна забрати з тіла негативну енергію й натомість подарувати очищення, відновити сили. Уособлює одночасно зиму і весну, смуток і радість, смерть і воскресіння. В друїдських традиціях береза була деревом початку, начала. В слов’янських традиціях побутували вірування в те, що берізка приносила щастя новонародженому дитятку, й гармонію та добробут його батькам, тому з народженням малятка у родині люди висаджували у дворі молоденьку берізку. Також у міфології слов’ян існує райський острів Березань, де росте сонячна береза, корінням угору, віттям до землі, символізуючи Дерево Світу. Також із цим тендітним деревом пов’язано багато чудернацьких та дивних історій! Приказували, що при світлі місяця поміж гілля кривої берези можна було побачити русалку, що гойдалася на вітті, очікуючи самотнього подорожнього, інші кажуть, що бачили, як одного разу відьма наточила зі стовбура берези стільки молока, що жодним дояркам і не снилося! Ще треті застерігають від того, аби не пити сік із одиноких беріз, що ростуть самотньо у полі, пояснюють це тим, що під такою березою покоїться душа безневинно вбитого.

Дерева не просто так собі ростуть поруч із нами. Вони справді живі, вони дихають, відчувають та зцілюють. І якщо довіритися прадавнім оповідкам та легендам, то можна відчути їхню магічну силу, якщо тільки дуже сильно цього забажати. Обіймайте дерева, оберігайте їх і, за можливості, саджайте нові!

Каралєвна
Автор:
Каралєвна
comments powered by HyperComments