Ласкаво просимо, трон наразі вільний
24
липня 2016 О 18:07
459
Не падайте духом - затопчуть!

Ранок
нового дня розпочинається по-різному. З філіжанки кави, щебету птахів за
вікном, вервечки нових ідей, за реалізацію яких ви одразу й беретесь, сонячного
проміння, що пробивається крізь шибку, теплих слів рідних та близьких вам людей
чи літнього дощу, що виграє свою мелодію у такт із природою, яка щойно прокинулась.
У кожного, як-то кажуть, свій неповторний, особливий ранок. Не схожий на інші.

Хтось
може і скаже, що все не так і ранки наче ті близнюки – схожі одне на одного і
давно уже стали рутинними. Але усе не так, бо завжди є те, що вирізняє один
ранок від іншого – його унікальна «родзинка». І неважливо чи ви щойно
прокинулись, чи уже встигли переробити гору роботи і прийти у гамірний офіс –
ранок має ніби підморгнути вам і вразити чимось особливим. Нехай це буде
найменша дрібничка, але вона має бути. Новий день має подарувати «родзинку».

Один
із ранків «посміхнувся» постом письменниці Слави Світової у Facebook: «У кожної дівчини/жінки є свій біль, є своя таємниця, є свої
шрами на серці, на тілі, на душі. Є емоційне насилля, є фізичне. І кожна має
право як говорити, кричати про це на увесь світ, якщо відчуває так, так
і мовчати про це, якщо це її рішення. Хтось може легко говорити про те, що
болить, а хтось роками намагається забути і не хоче, аби наболіле спливало
знову і топило спогадами свідомість. Важливо слухати себе. Хочеться поділитися, сміливо вперед! Хочеться помовчати, тихенько мовчіть. Це право кожної
дівчини/жінки. Головне – знати, що ти не одна. Цього достатньо».

У
цих словах доволі болю, душевних переживань та крику душі, але одне із останніх
речень («Головне – знати, що ти не одна») перетворює пост на позитивний заряд,
бо оптимізму у ньому більше, ніж сумних ноток в усьому повідомленні. І
неважливо, чи чоловік ви чи жінка. Ви – людина, а значить маєте право! І ніхто
не в силі втручатись туди, куди не слід, або ж куди ви не маєте бажання нікого
впускати. Чи навпаки – заборонити вам прокричати на увесь світ про те, чим рветься
поділитися душа – зболена або зраділа. Людина просто має позбутись цього. Так стає
легше. Головне пам’ятати, якщо ви впадете тілом – вас піднімуть, якщо впадете
духом – затопчуть. Так казали філософи. Так усе і є насправді.

Тому
будьте оптимістами, завжди пам’ятайте про душу: якщо вона у вас міцна –
тримайте її у тонусі, якщо слабка або ж слабне – гартуйте її. І нехай ваш ранок
завжди розпочинається з тих моментів, які тільки додадуть сили і у черговий раз
нагадають, що ви у цьому світі не одні!

(с) Андрій Павловський

Мирослава Кошка
Автор:
Мирослава Кошка
comments powered by HyperComments