Ласкаво просимо, трон наразі вільний
03
грудня 2017 О 21:35
135
Скоро сніг...

Вже зовсім скоро випаде сніг, уже не перший, а той справжній – білий-білий, лише попраний, що вкриє асфальт пуховою ковдрою, зимовою, п'ять сантиметрів завтовшки. Ще трішки і він налипатиме на черевики і не даватиме проїхати транспорту, набиватиметься в шпарки між курткою і шаликом, великими холодними сніжинами зазиратиме із вій у очі. Зовсім скоро випаде сніг, справжній...

Зовсім скоро випаде справжній сніг –  пора діставати теплючі куртки, знімати чарівні осінні чобітки на маленькому підборі і вдягати грубі черевики з підкладкою, вже пора змінити берет на в'язану шапку з о-о-отакенним бомбоном. Вже час діставати із дальнього закутка шафи улюблений зимовий светр з оленями і шерстяні рукавички...

А разом із снігом прийде такий, знаєте, святковий запах мандарин і цукерок, шарудіння подарункових пакетів на Миколая, хрумкання імбирного печива лежачи в ліжку у вовняних шкарпетках... Разом зі снігом в душах залопотять невидимими крильцями бульбашки шампанського і легкий туман ялинкового запаху, думки не покидатимуть пампушки, ті що їх робить бабця - "з рожою"... Ох, які ж то пампухи!

Перед снігом треба встигнути попрощатись із осінню... Повільно випити какао з рожево-білими хмарками, порахувати ті різкі, та все ж рідні краплі дощу, що безперервно намагаються увірватись додому і посміхнутись до останнього жовтого листка в холодній калюжі... а потім, потім пора одягати онту в’язану шапку і йти у сніг, у свято...

Ви чекаєте вже справжнього снігу? Білого-білого, лапатого з голосом свята і запахом мандаринок... Чекаєте, правда ж!?

Марта Гулей
Автор:
Марта Гулей
comments powered by HyperComments