Ласкаво просимо, трон наразі вільний
16
березня 2014 О 3:03
520
Світ очима дитини

Сьогодні проходила повз дитячий майданчик (тепло та раннє
сонечко виманюють на вулицю), і на очі мені трапився такий собі карапуз, котрий
 вперто
прямував вперед, до мети, відомої
йому одному. Його мама спочатку покликала його, а потім пішла слідом, доганяти.

Як важливо вірити в свою мрію, прислухатись до себе і
діяти згідно внутрішніх проявів душі. 

Малюки – такі світлі та щирі, кожна мить наповнена
змістом та рухом. Безліч невідомого навкруги: тягне, заманює, переблискує! І
маленькі ніжки впевнено тупотять (або навіть біжать зі швидкістю світла, як здається в
дитинстві), в оченятах палає
вогонь зацікавленості, рученьки
тягнуться, щоб першими схопити найжаданіше «щось»! А потім обов`язково буде сміх, бажання поділитись дослідженням з тими, хто поруч, і далі продовжити свій шлях. Якщо впаде – знову всміхаючись, крихітка підводиться у весь зріст. Усмішка
не зникає нікуди, а навіть навпаки, множиться на обличчях перехожих. Відкритість до світу, доброзичливість та нездоланне бажання
дізнатись про все і неодмінно
зараз, а як
же інакше? 



Ах, цей
чарівний світ малюків: їхніх
рожевих щічок,
пухленьких рученят, кумедних костюмчиків! Там все чесно, там все серйозно. Товаришуєш, сваришся, миришся – все «взаправду»! Щирість зашкалює. Батьки
звичайно  розчулюються
такою дитячою грою
у доросле життя, їхнім
образам і раптовим  сльозам через, як здається, дрібнички. Але
для дитини все справжнє, це її світ, її життя.


І вона ще не вміє грати. Погано це
чи добре – але не вміє. І дитину не обдуриш, як не намагайся. Вона бачить тебе не гірше досвідченого психолога-практика. В цьому дивовижність та надзвичайне захоплення
спілкуванням з дітьми – ти сам перетворюєшся на дитину. Немає статусу, ролі, пихатості. Є тільки тут та зараз, ти та дитина. Це цілковито інакший світ, який завжди поруч, але непомітний
в руслі метушні та буденності. Цей світ в будь-який момент відкривається тобі, як тільки
ти береш малюка за ручку, зазираєш в його очі. Час спливає захопленим вихрем, лишаючи по собі непролазні джунглі іграшок
в купі з домашніми речами, стіни у фарбі
й величезного кота, що налякано визирає з-під дивану.


Малюк дорослішає, навчається жити, пізнає навколишній
світ. І допоки ваша дитина не стала дорослою, вона в змозі
навчити вас багато чому. Так-так, тут
немає помилки – дитина навчить вас
дивуватись дрібничкам, помічати незвичайне, радіти польовій квітці.

Краса та натхнення навкруги, відкривайте цей світ знову і
знову, крокуючи по життю за руку з карапузом!

(с) Текст та фото: Анна Бородкіна

www.facebook.com/PhotographerAnnaBorodkina.FotoforJoy



Мирослава Кошка
Автор:
Мирослава Кошка
comments powered by HyperComments