Ласкаво просимо, трон наразі вільний
01
квітня 2017 О 14:38
264
Тетяна Стрижевська: "Файні дівки чудуються на прекрасний світ!"

Є люди-світлячки, люди - сонячні зайчики! Зустрінеться така людина на шляху, і одразу веселіше стає, радісніше! Саме такою є чарівна Тетяна Стрижевська, авторка чудової книжки "Файні товсті дівки, йо!", яка нещодавно з'явилася на світ у видавництві "Фонтан Казок". Книжку ми прочитали! Вподобали і авторський стиль, і легку іронію та філософічність, головних героїнь та їхні перипетії! Тож нам стало страшенно цікаво: а яка вона, дівчина, котра написала цю книжку! Знайомтеся просто зараз! Бо скажемо просто і відверто - Тетяна Стрижевська просто неймовірна! 

Таню, файна дівка (байдуже, товста чи худенька), яка вона за сучасними
мірками на Вашу думку?

  • Файна дівка не зависає в мережі, а вистромлює свого носика і чудується
    на прекрасний світ. Тут стільки всього цікавого! Книги, кіно, вернісажі, мода!
    До речі, файна дівка створює власний неповторний стиль, а не позичає його із
    глянцю. Файна дівка може увібратися у мамину сукню, свої кеди і ще нанизати на
    шию декілька разків бабусиного намиста – і це буде неперевершений look! Ну а ще файна дівка любить каву чи чай у
    крихітному гарному стаканчику – і найліпше напій смакує не у кав’ярні, а на
    вулиці рідного міста. Кажуть, тоді місто відкриває чимало своїх таємниць, коли
    ти не квапишся, озираєшся навсібіч і помічаєш, який красивий картуш у
    блакитного будинку на розі, повз який ти стонадцять разів проходила /усміхається/. Файні дівки – вони такі: щасливі, замріяні,
    трохи закохані!

Файні дівки читають файні книжки. Що любить читати Тетяна Стрижевська?
Яка книжка найближчим часом справила на Вас дуже хороше враження?

  • Раніше я любила серйозну літературу. Моїми улюбленими авторами були Кнут
    Гамсун, Вірджинія Вульф, Уїльям Фолкнер та ін. Випробування часом витримала
    тільки Вірджинія Вульф, бо її романи – це поетика! Особливо люблю її «День і
    ніч» та «Хвилі». Коли з’явилася на світ моя Мірка, я «підсіла» на дитячу
    літературу. Я в ньому люблю ховатися й отримувати розраду. Я обожнюю Марію Парр
    та Бьянку Пітцорно. Нещодавно за вечір проковтнула «Чоловік, який вирощував
    комети» Анджели Нанетті. Остання книга на рідері, правда, не дитяча, а доросла.
    Це «Життя після життя» Кейт Аткінсон. Давно я так не смакувала книгою, як цією!

Розкажіть, як хапаєте ідеї за хвости? І як часто Ваша Муза прилітає з
вакацій, сідає Вам на плече і нашіптує цікавезні сюжети?

  • Моя муза доволі надокучлива. Не я її прошу, а вона мене: «Таню, сядь і
    працюй!». Легко їй казати, а в мене малючка, яка вимагає всенької моєї уваги,
    щойно я сяду за лептоп – а Мірка вже дряпається на ручки, щоб і собі потицяти
    по клавіатурі. Після Мірчиних чарівних пальчиків вимушена шукати з півгодини
    резервну копію /усміхається/. Словом, багато не напрацюєш у таких умовах. Тож ми з Музою
    домовилися – я працюю в обідній сон малечі, але в ті півтори години вже
    вкладаюся на всі сто. Ось так і народилися «Файні товсті дівки, йо!» за два
    тижні. Ну а потім я думала, де краще кому поставити, де тире, але пунктуація до
    музи вже не має ніякого стосунку.

Ви так гарно написали про пригоди сучасних дівчат у горах-полонинах.
Зізнавайтеся, Ваша бабуся теж каже «Йо!» і живе посеред смерек та гірських
потічків? Зазвичай пишете з життя чи все-все вигадуєте?

  • Одна моя бабуся живе в
    Чернігівській області біля красивої річки Бистриця. А інша – киянка. Вони ні за
    що не пустили б мене на дискотеку чи гасати з хлопцем горами, як це зробила
    літературна бабця Катря.
    Тож у повісті я втілила свою підліткову мрію про жадану
    свободу. Всі персонажі, крім бабці Катрі, вигадані. А от прототип бабці Катрі,
    власне, бабця Катря, і справді живе в тому чарівному закарпатському містечку і
    кожне своє речення припасовує отим колоритним «йо!». У студентські роки я з
    подругами мала казкову зимову подорож на Закарпаття.
    Ми жили в хатці,
    ходили в гори «санькатися» (себто кататися на санчатах), після прогулянки подовгу
    відігрівали закоцюблі руки біля кахляної грубки і раз у раз чули від бабці
    Катрі «Файні товсті дівки, йо!».
    Мрію
    ще колись потратити в її хатку і спитати, що ж пані мала на увазі, називаючи
    нас тОвстими?

Для кого книжка «Файні товсті дівки, йо!»? Яким бачите Вашого Читача?

  • Я хотіла створити книгу, яку
    цікаво було б читати і підліткам (тому там так багато про моду, почуття,
    ворожіння, кодекси дружби тощо), і дорослим, які б у цих дванадцятилітніх
    впізнавали себе або своїх дітей. Наскільки мені це вдалося – най скажуть
    читачі.

Книжка наскрізь пронизана добрим гумором і легкою іронією. Це свідчить
про те, що автор – веселий оптиміст. Я вгадала? Ви оптиміст? Чи може, реаліст?
Фаталіст? Мрійниця?

  • Я – невиправна мрійниця. Доля
    раз у раз підкидає мені ті ще випробування, намагається, либонь, стягнути з
    мене улюблені рожеві окуляри. Але я невтомно повертаю їх на перенісся. Хочу
    вірити в добро, красу та все прекрасне. Попри все.

Багато хто спитав би зараз у
Вас: як воно, написати свою першу книжку? Що порадите авторам-початківцям? Що
робити, аби не писати виключно в шухляду?

  • «Файні товсті дівки, йо» – моя
    дебютна книга для підлітків. А до цього був доволі складний роман для дорослих
    «Ad libitum». Але навіть маючи дві книги на руках, я не вважаю себе суперкрутим
    літературним гуру, щоб комусь щось радити. Спитайте в мене це, коли мені буде за
    сорок і книжок виданих стільки ж, як років /усміхається/.
    Поки можу сказати лише одне: якщо відчуваєте полки серця
    – пишіть. Хай навіть і в шухляду спершу. Най рукопис полежить місяць-другий.
    Потім перечитайте з маркером. Принаймні, я робила так. Правте жорстко! Бо
    критики – ще жорсткіші Подивіться, чи стрункий текст (є там кульмінація?
    Так-так, у твору має бути композиція!). Розбийте двадцятикілометрові абзаци на
    менші (ой, я на такі дуже грішила!). Перевірте правопис! Ну а потім надсилайте
    на конкурси. Не бійтеся почути критику. Вона і буде вашим двигуном – писати ще
    і краще!

А ну зізнавайтеся, яким є Ваш арсенал краси! Любите джинси чи сукню?

  • Я обожнюю сукні! В них я
    почуваюся гармонічно. Навіть у пісочниці на дитячому майданчику! В дитинстві та
    підлітковому віці я частіше носила джинси, капрі та шорти, і моя бабуся тільки
    скрушно зітхала: «Ну ти ж дівчинка… Коли я тебе в сукні побачу?». Ну ось уже
    рочків із десять ба тішиться на мене – у сукнях різних фасонів та кольорів.

Ваш улюблений аксесуар?

  • Зараз найбільше люблю торби. Я їх називаю «торби-читорби», бо завжди тягаю там книги
    (паперову+рідер+плеєр з аудіокнигою). Мої улюблені – з принтом картин Піссарро
    та Моне. А в інституті шаленіла через капелюшки! Фетрові, різних форм та
    кольорів! Мене подруга навіть називала «Стриж у капелюшку».

Ваш рецепт гарного настрою?

  • Ой, для щастя насправді так мало
    потрібно! Взяти чоловіка за руку (перекладаю: віддерти його від роботи) і піти
    гуляти середмістям Києва. Це місто, яким я дихаю, і без якого я не дихаю.Потім
    випити кави в якійсь затишній кав’ярні (люблю «На Станіславського» та «Хармс» у
    Верхньому місті, «Чисто чорний» та «Театр кави» на Подолі). Ну і на завершення
    заскочити в «Є» чи «Мою книжкову полицю» і купити гарну книжечку. Читати її в
    метро і радіти. Все дуже просто, крім пункту «віддерти чоловіка від роботи» /сміється/.

Доповніть, будь ласка, речення:
Я – Каралєвна, тому що…

  • Я – Каралєвна, тому що в моєму
    житті так багато любові. До родини. Коричневої кицьки на ім’я Марсель (так-так,
    на честь Марселя Пруста, хоч вона і дівчинка). До книжок. До Києва. До самого
    життя. А так буває тільки у справжніх Каралєвн!

Перший українодівочий сайт гарного настрою "Каралєвна" бажає Тетяні Стрижевській і надалі купатися в Любові, вигадувати чудернацькі й веселі сюжети, мріяти сміливо і здійснювати свої мрії!

Спілкувалася Слава Світова

Презентація книжки Тетяни Стрижевської "Файні товсті дівки, йо!" відбудеться 6 квітня у книгарні "Буква". Більше читайте тут.

Мирослава Кошка
Автор:
Мирослава Кошка
comments powered by HyperComments