Ласкаво просимо, трон наразі вільний
13
лютого 2018 О 17:21
1090
Трішки про пластичну хірургію, улюблену справу, жіночу самість і шлях Серця

Нещодавно я роздумувала на тему, чому я настільки «не толерантна» до пластичної хірургії. Я усіляко висміюю її і не пропускаю жодного шансу в інтерв’ю розповісти про те, що це чума 21 століття. І все ж, справа не в ній. У пластики є своя першочергова шляхетна ціль – допомагати у дійсно складних випадках. Але її стали використовувати з іншими намірами – аби змінити себе, стираючи свій Лик. Ось що жахливо. Пластична хірургія не єдиний спосіб втратити свою Індивідуальність. Набагато страшніше – закопати свій талант у обмін на «няшки» від чоловіків або від світу. Я знаю особисто історії, коли талановиті жінки у обмін на стабільність та захист закопували свої неймовірні таланти, «тому що чоловікові так зручно».

Коли його немає вдома, Б. обдирає шпалери за шафою, її накривають хвилі істерії. Вона вже рік вживає заспокійливі. А все тому, що погодилася сидіти вдома і займатися своєю улюбленою справою у «вільний час». Втілювати власну справу в неї виходило неперевершено, працюючи в компанії. Але коли приносиш себе в жертву на вівтар сім’ї, часу немає навіть на те, щоб «просто помріяти». Не кажучи вже про резервний стан для творчості.

Я пам’ятаю обличчя однієї моєї знайомої, котра одразу після школи вийшла заміж… Не те, щоб це вважалося поганим вчинком, якщо це Любов, але там було ось що: її посадив удома чоловік, котрий уже достатньо нагулявся сам, вона припинила малювати картини, оскільки немає часу – діти: перша дитина, тоді друга, а потім і третя. У неї немає можливості красиво одягатися (а для жінки це так важливо!), ані доглядати за собою. І я пам’ятаю погляд Т., з якою заздрістю, з яким болем розповідала вона про те, що бачила у мене на сторінці Фейсбука: де я навчалася, де була і як живу. Ми навіть не спілкувалися, і у мене не було шансу або бажання щось їй розповідати. Вона просто живе у мене на сторінці. Це її ковток повітря.

І тут не чоловік тиран. Будь-який шлюб – це по суті договір, контракт. Він зумів переконати її, що вона нічого не досягне – і вона погодилася з цим. Він зумів переконати її, що тільки з ним її творчість може піти вгору, а потім ненавмисне підвів її до думки: «А займись-но чимось дійсно вартісним!». Можливо, йому потрібен був «донор», і він упіймав її за її ж вади – невіру в себе або низьку самооцінку. Йому вдалося переконати її, що вона не вродлива, не розумна, що вона бідна і бездарна. Він сказав, вона погодилася – КОНТРАКТ ПІДПИСАНО!

Часом, одна із неймовірних якостей Жінки може зіграти з нею відверто злий жарт. Жінка – вода, вона гнучка, плавна, вона приймає форму. І от дуже часто я бачу жінок, котрі ну дуже підлаштувалися, прийняли абсолютно необхідну для когось форму, повністю зрадивши себе. «Він не любить блондинок, а мені от в світлому кольорі було комфортно», «Йому не подобалося, що я багато часу витрачала на написання музики, і я кинула цю справу. Хоча у мене й не дуже добре виходило, напевно… Але друзям подобалося», «Мені іноді потрібно побути на самоті, але йому важливо отримувати мою постійну увагу. І мене все дратує. Я ненавиджу його і себе».

Я знаю ще одну жінку, яку я поважаю і люблю, котра завжди слухала себе, у неї не було в пріоритеті вийти заміж тільки тому, що «вигідно», «тому що треба». Вона народила, коли їй було 37. Їй ніхто не має права вказувати. В момент, коли я налаштовувала світло під час фотозйомки, Л. сказала мені одну фразу, котра врізалася у мою підсвідомість: «Єлено, якби я народила раніше, я б не зрозуміла повної цінності дитини. А я народила тоді, коли відчула свій внутрішній будильник, коли була з людиною, котру дійсно Люблю, й хотіла і йому, і собі подарувати Щастя».

Нещодавно я познайомилися під час фотозйомки з однією неймовірною дівчиною, котра була лідером на міжнародному ринку продажів. Вона була успішною і затребуваною. Дуже! Фінансова сторона виблискувала й засліплювала конкурентів. Але одного разу вона зрозуміла, що живе не своїм життям, що ті інтер’єри, які її оточують, це не життя, це декорації з чужої гри. Ю. звільнилася. І рік займалася спогляданням: вона прогулювалася у парках, переглядала фільми, сиділа біля води. І тільки тоді вона відчула себе! Зараз вона знайшла улюблену справу й розвивається в цій сфері. А коли вона розповідала про свою справу, у неї дивовижно світилися очі! І я, як люди, яка не вживає алкоголю, навіть зацікавилася винами! Адже те, як Ю. розповідала мені про свою справу – вона сомельє, нікого не залишить байдужим.

Хтось вважає, що як тільки знаходиш свою улюблену справу, все одразу стає, як у казці або диснеївському мультику: пташечки співають, сонце світить 24 години на добу і оленятко Бембі повсякчас бігає слідом за тобою. Скажу чесно – ні. Коли я почала займатися фотографією, мені доводилося ходити у взутті, що промокає, та їсти одні картопляники. Грошей не було взагалі. Але коли займаєшся улюбленою справою, коли відчуваєш себе – всі труднощі стають не такими вже й страшними. І ти хоча б розумієш, заради чого живеш. Ти почуваєшся Справжньою і Наповненою.

Зйомка – свято не лише для моделі, але я для фотографа! Але скільки роботи іде поза кадром, окрім самої зйомки та обробки фото, ніхто не знає цього. І не треба.

І якщо завтра я відчую, що потрібно залишити цю справу і рухатися далі, почати займатися чимось іншим і не тому, що вигідно або «треба», а просто тому, що «серце просить», я зроблю це. ЗА ВСЕ НАЙВАЖЛИВІШЕ МИ ПЛАТИМО НЕ ГРІШМИ, А ЧАСТОЧКАМИ ДУШІ. Все найцінніше – це те, що залишається у нас після смерті – невидиме, недосяжне: Любов, досвід (вони часто ідуть поруч, разом) і задоволення від улюбленої справи.

Ви думаєте, що мене не накриває з головою від того, що мені потрібно багато бігати містом, оплачувати рахунки за квартиру, податки, думаєте, мені не хочеться на ручки? Хочеться. Звісно. Але я точно не хочу, щоб ці «ручки» стали моєю «гробовою дошкою», що накриє мене, і де я згину під шаром чорних слів «треба», «вигідно», «мусиш».

Пластична хірургія – це не абсолютне зло, це лиш один зі способів втратити Лик, як і рішення зрадити себе – зрадити своїй Творчості, своїй Самості (Self). У наш час, коли не потрібен захист від мамонтів та шаблезубих тигрів, коли обидві статі можуть себе забезпечити – і житлом, і харчами, коли інакомислячих не забивають камінням і не спалюють на вогнищах, є сенс створювати Сім’ю в свій час і зі своєю людиною. А якщо ти вирішиш зрадити себе, ти завжди програєш, і не важливо, в яку ціну будуть на тобі хутра чи діаманти. Це все – не погано, коли воно в радість і не ціною в твою Душу. Ніхто не скаже вам спасибі – ні діти, ні чоловік, в цьому і є сенс жертви – жертвувати потрібним заради непотрібного. Продаси себе – будеш ненавидіти і себе, і людей, заради котрих ти так вчинила.

Жінка – вода! Вона не може застоюватися, інакше перетвориться на болото. Вона перестане бути цікавою сама собі, і своєму чоловікові. Часом, чоловіки цього не розуміють. Вони, як павуки, хапають красиву та енергійну і садять її вдома, обставляючи банками-склянками, не дай Боже, ще й навмисно пелюшками. В цій боротьбі немає переможця. Програють усі. Але коли жінка здається повністю, здає всі свої кордони, все своє нутро, така жінка вигорає. Творчість – Сила Жінки, в чому б вона не проявлялася – у створенні бізнесу, або вишиванні хрестиком, або в написанні книжок – все це живе джерело, ковток свіжого повітря. Жінка – вода! Вона повинна текти, вирувати, часом, на деякий час зупинятися, часом, випускати із надр своїх цунамі, а потім набувати цілковитої рівноваги.

Вона – Життя! Але Життя тільки тоді, коли в гармонії зі своїм Я: зі своєю Творчістю, зі своєю Сексуальністю, зі своєю Інтуїцією. Немає такого поняття, як «вигідно» чи «не вигідно», є лиш – до душі або ні. Часом, Серце робить нелогічні, необдумані вчинки – але тільки так воно Живе. І якщо ти обираєш шлях Серця, завжди будуть ті, хто буде тобі заздрити, тому що в них не вистачило Хоробрості. В них не стало Духу.

Elena Dudar
Автор:
Elena Dudar
comments powered by HyperComments