Ласкаво просимо, трон наразі вільний
25
травня 2018 О 15:48
242
А воно вже тут!..

А воно вже тут, бачили? Вже зазирає своїми зайчиками в ранкові горнята, ніжить заспані дерева і злітає кульбабенятами ген до пухких бавовняних хмар.

Хоч і не календарне, та таке вже рідне, майорить намистинами черешень, дражниться солодкими трускавками. Аж до самісінького вечора воно скрипить голосом старенької гойдалки і бубонить цілим дитячим роєм.

Воно поволі вже нагріває сірий асфальт, змушує нас бігти швидше, яскравіше, знімає з плечей легеньку кофтинку й кличе до моря.

Воно морозивно всміхається з кольорових кіосків, підморгує легкими сукнями, холодним душем і навстіж відчиненими вікнами.

Дитячими рученятами малює на асфальті класики, кидає м’яча аж туди за поле. Всміхається трильйоном зморщечок з-під окулярів.

І закохує. Закохує так назавжди, проте короткою любов’ю, такою солодко-шкільною, де все й одразу, де сльози впереміш із поцілунками, де танці в таборі на дискотеці, прощання біля потяга і обіцянки не забути.

А ви вже бачили його? Бачили? Ловіть...

Марта Гулей
Автор:
Марта Гулей
comments powered by HyperComments