Ласкаво просимо, трон наразі вільний
12
квітня 2018 О 16:56
293
Як писати малу прозу. Кілька лайфхаків від Слави Світової

Білий та цнотливий аркуш паперу часто лякає багатьох. То не знаєш, що написати і як розпочати, то підбираєш слова для того найпершого ідеального речення, то з’їдаєш себе живцем – ану ж напишеш щось недолуге та кострубате. Але як там кажуть? Апетит з’являється в процесі трапези. Тож швиденько сідайте за стола, діставайте ручку-папір та починайте. Ну а як писати малу прозу підкаже письменниця, коуч зі словесної майстерності та творчості Слава Світова. Перший українодівочий сайт гарного настрою «Каралєвна» пропонує кілька корисних лайфхаків від Слави.

https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/f4f/1/16/2712.png Розпочніть із середини! Нехай "щось" уже відбудеться: каша пригорить, хтось уже влізе через вікно до квартири, НЛО прилетить, повідомлення помилково відправиться. Читач все зрозуміє сам, йому не потрібно безвилазно продиратися крізь безкінечні ліричні відступи. Захопіть читача зненацька, і йому захочеться продовжувати читати далі!

https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/f4f/1/16/2712.png Змусьте вашого головного героя чи героїню чогось дуже сильно хотіти! Одна із порад геніального Курта Воннегута звучить так: «Ваш головний герой повинен чогось хотіти, навіть якщо це просто склянка води!» Нехай буде купа перепон на шляху, але герой мусить рухатися вперед і рухати своїми діями сюжет.

https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/f4f/1/16/2712.png У хорошої історії завжди є сюжет. А ось чотири основних компоненти сюжету: зав’язка (жили собі одного разу…), розвиток подій (хтось кудись пішов/полетів/поскакав, аж коли раптом..!), кульмінація (о ні, всі в шоці!), спад напруги (фууух, світло в кінці тунелю, можна видихати), розв’язка (happy end або не дуже, загалом – підсумок тому, що це все було й навіщо). Намагайтеся тримати ось ці запитання у голові, коли пишете історію: Хто? Де? Як? Коли? З Ким? Куди? Навіщо?

https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/f4f/1/16/2712.png Спробуйте не переказувати події, а показувати їх словами. Створіть для читача 3-D картинку, підключіть звуки, аромати, відчуття і почуття. Намагайтеся писати не «вона розізлилася», а спробуйте передати її емоції так, щоб Читач побачив перед собою ту дівчину, у якої «щелепи звело так, що вона й слова не могла вимовити», або «раптом забракло повітря, а з вух посипалися іскри», або «тендітні долоні несподівано стислися у войовничі кулаки».

https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/f4f/1/16/2712.png Змусьте останній рядок дзвеніти, як дзвін! Читач перегорне останню сторінку вашої історії й піде у світ зі своїми думками, з усмішкою, зі сльозою, з роздумами про щось важливе і сокровенне. Не відпускайте читача просто так. Напишіть для нього таке останнє речення, яке ще деякий час після прочитання дзвенітиме у повітрі.

 

Домашнє завдання:

*Прочитати книжку «Пиши сильно. Практичні вправи, поради, теорія», видавництво Pabulum

*Показати словами «він ненавидить», «вона любить», «вони бояться», «він дратується», «вона на сьомому небі від щастя»

Каралєвна
Автор:
Каралєвна
comments powered by HyperComments