Ласкаво просимо, трон наразі вільний
24
травня 2018 О 14:21
302
Здається, я амбіверт!

Усі ми полюбляємо проходити різні психологічні тести, аби дізнатися щось цікавеньке про себе. Мені давно був відомий поділ особистостей на інтровертів та екстравертів, і я з упевнененістю могла відрізнити одного від іншого, але коли йшлося про мене саму, я почала помічати, що не підпадаю повністю під жодну із цих категорій. Тобто в мені є щось і від інтроверта, і від екстраверта. Виявляється, порівняно нещодавно в психології з'явився ще один тип особистості - амбіверт! Проаналізувавши свою поведінку в соціумі я збагнула, що, швидше за все, і є амбівертом. Спираючись на мої власні спостереження і відчуття та на дослідження психологів я сформувала декілька рис, типових для амбівертів, можливо ви теж не можете визначитися, ким є насправді. Отже, на Першому українодівочому сайті гарного настрою "Каралєвна" 7 рис, притаманних амбівертам!

1. Переважно мені складно заводити нові знайомства на рівному місці. Приміром на дитячому майданчику, в парку, в транспорті. Звісно я відповім на привітання, на запитання, підтримаю на якомусь рівні розмову, але заводити одразу дружбу "сім'ями" швидше за все не буду. Коли я вирушаю в дорогу, навіть не дуже далеку, для мене це своєрідна медитація. Я занурююся у свої думки, інколи просто дивлюся крізь вікно, а найчастіше - читаю. В такій ситуації я навряд чи буду дуже рада якомусь гіпер-активному сусідові, що прагне спілкування. Втім, інколи, у мене є бажання й настрій поспілкуватися! Якщо в компанії заводиться розмова на цікаву для мене тему, я залюбки включуся в дискусію, при нагоді висловлю свою думку, як треба - дам пораду, і ви ще й довго думатимете як мене спекатися :)

2. Надаю перевагу довірливим посиденькам у тісному колі. Оскільки життя складається так, що кожен з нас стає все більше заклопотаним, вихопити кілька годин для зустрічі досить складно. Минулися часи, коли було безліч вільних вечорів та вихідних і в голові була лиш одна думка: "Чим себе зайняти?" Тож, коли зараз вдається вирватися зі свого рутинного кола, хочеться теплої, душевної розмови, дружніх жартів, спільних спогадів за келихом холодного шампанського чи гарячого глінтвейну. Звісно ж, час від часу, виникає бажання скликати велику галасливу компанію, або ж відвідати гучне весілля, де всі раз-по-раз вибухають сміхом, де голосно грає музика і можна потанцювати. Але я помітила, що після таких "гульок" мені ще довго не хочеться чогось подібного.

3. Не люблю підлаштовуватися під когось у відпустці. Звісно є багато переваг, коли на відпочнок їде кілька сімей, або ж велика родина. Надто у нашому випадку, коли є двоє маленьких діток. Без зайвих "реверансів" зізнаюся, що розраховую на підтримку рідних, сподіваюся, що хтось допоможе, пригляне, але з іншого боку це та-ак складно! Кожен має свої вподобання, бажання, забаганки й плани і далеко не завжди вони збігаються. Зведення усіх кінців й безкінечні пошуки компромісів просто таки виснажують і відпочинок втрачає свою основну складову, власне відпочивальну. Тому я не засмучуюся, коли щось не складається з поїздкою великою компанією, я знаю, що мені в чомусь буде простіше.

4. Однаково люблю слухати й розмовляти. Це все залежить від настрою, від компанії, від теми. Одного разу я можу бути дуже активним спікером, а вже наступного дня сидітиму тихенько й просто слухатиму інших, зрідка кидаючи якись коментар. Не вбачаю в цьому нічого такого, як на мене - це нормально для будь-якої людини. Хоча... Знаю деяких особистостей, що розмовляють безперестанку і це не радіоведучі. ))

5. Публічні виступи НЕ є проблемою для мене. Я комфортно почуваю себе перед аудиторією, свого часу відчитала сотні лекцій, робила презентації, проводила розважальні й освітньо-мотиваційні заходи. Досить легко можу вести ділові переговори, вирішувати якісь нагальні проблеми тощо. АЛЕ! Після повного робочого дня, або ж дня, де було багато спілкування, увечері мені хочеться спокою і тиші. Мій ресурс вичерпується й для того, щоб відновитися мені потрібне усамітнення, книжка, чашка чаю, або й ранній сон.

6. Інколи я видаюся іншим зарозумілою, особливо тим, хто мене не дуже добре знає. З'ясувала це одного разу, а потім чула ще від деяких людей. З малознайомими людьми я поводжуся стримано, рідко сама ініціюю розмову, не люблю коли це відбувається вимушено. Часом просто не маю настрою для активного спілкування, або ж не можу підтримати розмову про черговий сезон "Холостяка", якогось серіалу, чи останньої колекції "ХХХ" бренду. Просто не дивлюся телевізор, просто не маю часу не серіали, просто не надто переймаюся брендами. Я не зарозуміла, я просто інколи не говірка :)

7. Те, що я віддаю перевагу книжці, не значить, що я не хочу піти в кіно, або ж на піцу з друзями. Якщо я втрапляю у веселу, добре знайому мені компанію й маю настрій повеселитися, я буду 100%-м екстравертом! Тож, якщо ви думаєте-гадаєте чи варто мені подзвонити й запросити на вечерю - не думайте, а телефонуйте, я залюбки прийду! :)

Мирослава Кошка
Автор:
Мирослава Кошка
comments powered by HyperComments