Ласкаво просимо, трон наразі вільний
15
лютого 2016 О 9:54
67
Же Васильєва: "Трохи страждаю рожевоокулярною хворобою. Вірю в драконів. А так - все, як у людей!"

Же Васильєва - особлива. Ну по-перше, тому що вона позитивно-емоційна, іронічна і творча. По-друге, вона дивиться на світ і бачить його по-особливому, адже художник-ілюстратор забарвлює усе у свої кольори та відтінки! А ще - вона вірить у драконів, любить подорожувати і точно знає, скільки бутербродів потрібно для повного щастя! З харизматичною Же ви можете познайомитися ближче. Ми спілкувалися про навчання і таланти, просування і щасливий випадок, сукенки і бутерброди з ковбасою. Читайте і знайомтеся!


Фото: Вікторія Черняхівська

Женю, художниками народжуюся чи як? Відколи у тебе
пристрасть до малювання? Коли рука вперше потягнулася до олівців і кольорових
ручок?

  • Якщо
    добре покопирсатися в домашніх архівах, то, думаю, можна знайти якісь мої шедеври
    20-річної давнини, але більш-менш осмислено водити ручками та олівцями я почала
    вже в інституті – у фоновому режимі під час лекцій. Із часом захопилася й
    комп’ютерною графікою: робити телесюжети на заліки було нудно, тож я нахабно
    малювала замість них кривенькі мультики. Таким чином, навчання в Інституті, як
    не дивно, таки зрештою стало мені в нагоді /усміхається/.

Твоє рішення стати художником-ілюстратором було
свідоме і виважене, чи ти інтуїтивно займалася тим, що подобалося, доки
несподівано не стала популярним ілюстратором?

  • «Свідоме»,
    «виважене»? Ці слова, напевно, закотилися сюди з якогось іншого інтерв’ю /сміється/. Моя робота ілюстратором –
    результат чисто інтуїтивних пошуків заняття, яке б вганяло в ейфорію трошки
    частіше ніж в депресію. Поки спрацьовує! 

Що ти вивчала в Національному університеті ім.
Тараса Шевченка? І допомагають набуті знання у твоїй творчій роботі зараз?

  • Я
    навчалася в Інституті журналістики на кафедрі «Телебачення і радіомовлення». Як
    можна здогадатися, здобуті професійні знання мені мало допомагають у роботі
    зараз. Зате я знаю, що таке «риба», «безе» і «СНХ» і періодично дражню цими
    безцінними знаннями колег-ілюстраторів.

Які знання та вміння повинен мати
художник-ілюстратор, на твою думку?

  • Думаю,
    головне – знати свої інструменти. Чи то фарби й пензлі, чи комп’ютерні програми
    – потрібно розуміти їхні характеристики та можливості, аби усілякі технічні штуки
    в результаті не гальмували процес і не заважали, власне, творчості.

Як ти вважаєш, що допомагає художнику прорватися
вперед, з’явитися яскраво і ефектно – так, щоб його помітили? Талант? Щасливий
випадок? Важка праця? Зв’язки?

  • Загалом,
    спрацювати може будь-що з цього. Але покладатися на випадок, мабуть,
    недалекоглядно – (ще одне слово, яке я не очікувала побачити у своєму інтерв’ю)!
    /усміхається/Як не крути, якщо хочеш
    досягти успіху в чомусь, треба наполегливо працювати і самовдосконалюватися – надійнішого
    способу ще не придумали. Хм, чи то й собі таким зайнятися…

Фото з сімейного архіву

Як новачку стати «видимим» для видавців?

  • Миготіти
    у них перед очима /усміхається/.  Ні, я серйозно. Розсилати резюме, поповнювати
    портфоліо, викладати роботи в соц. мережах – одним словом, бути на видноті.  

Ти співпрацювала свого часу із дитячим журналом
«Пізнайко». Якою була для тебе ця співпраця? Що дав тобі цей досвід?

  • Це
    був мій перший і єдиний досвід роботи в офісі – незабутній і дуже корисний.
    Редактори «Пізнайка» першими побачили в мені якусь творчу перспективу і,
    власне, вивели в люди /усміхається/.  Я познайомилася з процесом створення
    друкованого продукту від зародження ідеї до її реалізації, навчилася працювати
    з раніше невідомими програмами, познайомилася з купою чудових людей, з якими
    спілкуюся й досі. Насправді, навіть не знаю, чи займалася б я зараз
    ілюстрацією, якби мені не передзвонили тоді з редакції. Я продовжую й зараз
    співпрацювати з журналом в режимі фрілансу й пишаюся цим, отже… підписуйтесь на
    журнал «Пізнайко»! Інформація прозвучала на правах реклами. :)

Чи є у тебе пікові моменти натхнення? Скажімо,
найкраще малюється у дощ, або навесні, або вночі?

  • Найкраще
    мені працюється тоді, коли мене ніхто не відволікає /усміхається/.  Мені колись
    казали, що «творча людина має навчитися працювати у будь-яких умовах», але це
    мистецтво мені поки непідвладне. Мабуть, саме тому найпродуктивніший робочий
    час у мене трапляється з півночі до 3-4 годин ранку – поки всі сплять. Якщо ще
    й дощ за вікном, то тримайте мене семеро!

Розкажи трішки про техніку створення малюнку. Як
ти малюєш? Чим ти малюєш? І чи багато часу проходить від ідеї до кінцевого
яскравого малюнку?

  • Зазвичай,
    малюю одразу на комп’ютері – за допомогою графічного планшету. В програмі роблю
    й перший, і другий ескізи, додаю кольори й доводжу ілюстрацію до фінального
    варіанту. Втім, останнім часом відчула потребу робити ескізні замальовки на
    папері – очі просять відпочинку від екрану. Якщо ж говорити про час, витрачений
    на одну ілюстрацію, то тут із тим же успіхом я могла б відповідати на питання
    про життя на Марсі: передбачити, чи «піде» та чи інша робота, чи загрузне
    несподівано на якомусь етапі, я не можу. Іноді розворот може бути готовий вже
    за вечір чи два, а іноді процес одного лиш змушування себе сісти за роботу може
    тривати тиждень. 

Ілюстрація з книжки "Госпожа Метелица"

Фото: Катя Паньків

Малюєш у тиші чи під музику? Під яку?

  • Люблю
    увімкнути в навушниках якийсь інструментальний депресняк – як не дивно, він
    мене ідеально налаштовує на робочий лад, і мі-мі-мішні ведмедики та зайчики під
    такий акомпанемент так і скачуть з-під стилуса /сміється/. Іноді забуваю натиснути «Play» і так і сиджу в
    навушниках у тиші – в принципі, теж непоганий варіант. /сміється/

У тебе є свій творчий блог, де ти пишеш, а також
де ти розміщуєш цікаві речі, зроблені твоїми творчими і золотими руками, на продаж. Що користується найбільшим
попитом?

  • Хендмейд
    речі на продаж я не роблю вже досить давно – ті штуки, який я викладаю у блозі,
    це наразі «розважалка» чисто для мене. Так, колись робила листівки власноруч і
    продавала – досі з ностальгією згадую це заняття і подумую частково відродити
    його, але поки все на секретній і дуже тривалій стадії остаточного обмірковування
    /усміхається/.  До минулорічного Книжкового Арсеналу як
    виняток зробила маленьку партію моєї давньої хендмейд серії «Зіпсований
    телефон» – розлетілась як гарячі пиріжки. Є над чим замислитися!

Великою популярністю користуються твої
листівки!  Яка із них твоя улюблена? Яку листівку хотіла б отримати ти
сама?

  • Я взагалі обожнюю будь-які листівки, зроблені вручну – навіть
    якщо на ній просто врізнобій наклеєні криві шматочки картону і підписана вона
    кульковою ручкою так само криво (мені колись подарували таку – вона й досі моя
    улюблена). Тож, хоч наразі займаюся лише друкованими листівками, та навіть
    серед них мені найбільше подобається міні-серія «All you need is hugs» зі
    сканами моїх акварельних малюнків. Кривеньке, замурзане – зате живе. /усміхається/

Кажуть, творчі люди дивляться на навколишній світ
по-іншому. Яким ти бачиш наш світ?

  • Поки
    не заглядаю в інтернет, то світ такий наче й нічо. :) Загалом, трохи страждаю
    рожевоокулярною хворобою, не без цього. Вірю в драконів. А так, все як у людей!

Фото: Сашко Лютий

Чи любиш подорожувати? Поїхала б у Європу чи
поближче до екзотики? Якби дали глобус і дозволили покрутити і обрати будь-яке
місце, куди б поїхала?

  • Подорожувати
    люблю, але останнім часом зробила перерву в цьому занятті. У будь-якому разі, екзотика
    не для мене: позаминулого року побувала в Африці, і, здається, цього досвіду
    мені вистачить ще на кілька років наперед. Мені ближче Європа: в Прагу, наприклад,
    готова їздити щороку. Якщо ж говорити про місця, в яких ще не була, то тут перша
    у списку Ісландія, за нею Шотландія та Норвегія.

Які книжки можна знайти у тебе вдома на столі?

  • Зазвичай,
    у мене на столі важко знайти навіть комп’ютер: якимсь чином вже за два-три дні
    роботи порожній чистий стіл обростає купою несподіваних речей. Якщо ж говорити
    про книжки в моїй бібліотеці, то тут упевнено лідирують дитячі ілюстровані
    видання – я страшенний фанат таких книжок і готова віддати останній пончик за
    нову книжку про Петсона і Фіндуса.

Твій улюблений смаколик.

  • Бутерброд
    з ковбасою!

Твій улюблений мультяшний герой. Чому?

  • Деггет
    зі «Злюк-бобрів». Бо він – це я! Сестра підтвердить /сміється/.

Сукня чи джинси?

  • Купити
    чи носити?) Купити – сукню. Носити - … ну, ви зрозуміли.  /усміхається/.

Червона помада чи блиск для губ?

  • Помада,
    бо з блиском зовсім не дружу – принаймні, моє волосся не дружить.

Твій рецепт хорошого настрою!

  • Див.
    питання про улюблений смаколик  /усміхається/.

Доповни, будь ласка, жартівливе речення: «Я –
Каралєвна, тому що…»

  • …у
    мене є карета! Вона намальована… зате вона з мармеладок! /сміється/

Facebook: Zhe Vasillieva Illustration

https://www.facebook.com/zhe.vasylieva
https://www.behance.net/zhe
https://zzzhe.wordpress.com/

Розмову вела Слава Світова

Перший українодівочий сайт гарного настрою "Каралєвна" від усього серця бажає Же Васильєвій сонця і натхнення, шалених ідей та творчих злетів, кругосвітніх подорожей і вибухових вражень!

Мирослава Кошка
Автор:
Мирослава Кошка
comments powered by HyperComments