Ласкаво просимо, трон наразі вільний

Чвалати

Чвалати

ЧВАЛАТИ - кумедне і яскраве слово, ємке і навіть дуже образне. Адже чвалати можна з тяжкими торбами, коли руки вриваються, ноги вже не несуть, а в голові маячить думка: і на чорта треба було трамбувати ще й ту банку сала? Як то кончина яка! Чвалає собі, плететься Петрик зі школи, і то так неохоче переставляє ногами, бо знає, мама за двійку по голові не погладить, от і відтягує момент зустрічі з рідною ненькою. А он і дядько Степан теж чвалає додому, втім він не через двійку переймається, хоча схоже, він вже взагалі нічим не переймається. Перехилив дядько Степан за здоров"я товариша і брата Федьку кілька "капелинок" і от несе його течія бурхливими вулицями додому. Отже, чвалати - плентатися, волоктися, брести, тягтися. Додаємо нове слово до свого активного вокабуляру й впевнено крокуємо далі!