Ласкаво просимо, трон наразі вільний

Зичити

Зичити

..."І переступив мій кавалєр через поріг, і давай нам, усім дівкам красним, здоров'я зичити! Так і каже: "Зичу вам, дівчата, здоров'я! Щоб палали рум'янцем ланіти, щоб вірші вам складали піїти, щоб ви не віверицями по життю стрибали, але як ружі щоб ви розквітали!" А ми повстидалися усі, та давай хто куди: хто грубу колупати, хто погляд поміж начиння ховати, хто на ноги схопився та до баняків скочив, на стіл макітру з пампухами несе ставити, хто хихотить у кулак та, знай, край ока то на мене, то на нього поглядає! А він бере й знімає свою полотняну торбу з плеча та й каже: "Був я на базарі та накупив усілякого краму, дівчата, а кому гостинців?" І ми галасливою зграйкою так і кинулися до столу! А там уже і коралі, і цукрові півники на паличці, і горіхи, і хустини барвисті - все дістає із торби та лиш у вус всміхається! А потім десь із потаємної кишені маринарки дістає щось. Стрічкою перев'язане! Коли дивлюся, а то книжка! "Це тобі, зірко," - каже, -"аби читала та у снах літала!" І як було такого не полюбити? Так і живемо уже більше ніж п'ять десятків років у купочці! І тобі, внучко, доброго хлопця зичу. Щоби любив тебе, на руках носив! Від усього серця зичу тобі Любові справжньої, такої, щоб аж літала від щастя до сьомих хмар!"  Моя бабуня завжди так романтично згадує про їхнє з дідуньом знайомство і романтичні перипетії, що я не можу її без усмішки слухати! А ще вона завжди бажає мені Любові. І я вірю, що одного дня моя Любов мене знайде.