Чому закривають дзеркала, коли вмирає людина

Коли йде близька людина – це завжди трагедія. Розум відмовляється приймати очевидні речі. Але як би там не було, померлого потрібно проводити в останній шлях як належить: провести поминальний обід, поховати по-людськи і дотриматися необхідних ритуалів: показувати скорботу, носити чорний колір жалоби, поки не пройде 9 або 40 днів. Один із звичаїв — завішування дзеркал. І якщо багато прикмет ставляться під сумнів, то завішувати дзеркала — традиція, що устала. Чому закривають дзеркала, коли вмирає людина і наскільки це обумовлено, відповіді дасть стаття.

Чому закривають дзеркала, коли вмирає людина

Хтось думає, що після смерті немає ні раю, ні пекла, чи взагалі, що смерті немає і це просто перехід до іншого виміру. Але поминальні обряди існують і досі і люди все одно завішують дзеркала. Можна було б заперечити, що після смерті людина назавжди зникає з життя і єдине, що після неї залишається — могильний хрест із датами та спогадами.

Дзеркало це портал в інші світи

Але тоді, звідки з’являються сни, в яких покійники приходять і розповідають правдиві факти?

Інші народи не так уважно ставляться до подібних обрядів. Мусульмани взагалі ховають небіжчиків упродовж дня після смерті. Здебільшого все йде від слов’ян. Є три поширені версії, чому після смерті близького потрібно накривати дзеркала:

1. Попри усталену думку, що ритуал з’явився у православних, традиція виникла задовго до релігії. Наші пращури щиро вважали, що дзеркало – якийсь портал в інші світи. Може, частково це і правда, інакше не було б стільки історій про відображення, що з’явилися в старих дзеркалах. Особливо актуальною є ця версія, якщо небіжчик помер у будинку. Вважається, що його дух кілька днів блукає житлом і деякий час не розуміє, що його більше немає у світі живих. І якщо предмет не накритий, дух покійника побачить своє відображення у дзеркалі, злякається і назавжди застрягне у дзеркалі.
2. Друга версія пов’язана з небезпекою для живих. Протягом 3 днів покійна душа ходить по дому, поки не настане її година йти в інший світ. Але якщо аксесуар відкритий, вона пройде туди, і домочадці можуть побачити не лише своє відображення, а й небіжчика. Не виключено підселення померлого в тіло живого чи спроба забрати його до себе.
3. Більше «м’яка» версія запропонована езотериками. Вони вважають, що якщо після смерті близького не накрити дзеркала, на родину покійного обрушаться численні неприємності.

Навіщо закривають дзеркала після смерті людини

Оскільки до цього питання ставляться з усією серйозністю, то і дотримання традиції — одне з правил. І згідно з нею, закривають ці предмети відразу ж, як тільки людина померла. Адже душа практично відразу виходить із тіла, вона ще не встигла зрозуміти, що її фізична оболонка мертва. Якщо вона побачить своє відображення там, то злякається і залишиться неприкаяною до кінця своїх днів. Закривають не тільки їх, а й телевізори, дзеркальні шафи, вікна, загалом все те, що відбиває світло.

Коли можна відкрити дзеркала після смерті людини у будинку

Питання з кількістю днів досі не з’ясовано. Відомо лише те, що предмети накривають, а от коли можна знімати покриття – невідомо. У цьому питанні родичі померлого покладаються на власну інтуїцію і кількість днів, відміряних душі до зустрічі з паном. Є кілька варіантів:

• 3 дні. Це традиційний термін для похорону. Першого дня відбувається смерть, другого родичі готуються до похорону: замовляють труну, поминальний обід, відспівування в церкві. На третій день проходять похорони, а душа залишає житло і починає довгу подорож.
• 9 днів. Після цього періоду душа подорожує пам’ятними місцями і знаходиться на проміжному пункті: чистилище, де чекає зустрічі з вищими силами, які підготують її до зустрічі зі творцем, який і визначить її подальшу долю.
• 40 днів. За цей час душа вже зустрічається з паном і знає, куди вирушить: до раю чи пекла. А якщо душа знає, то тримати дзеркала закритими вже нема рації.

На третій день проходять похорони і душа залишає житло

Навіщо завішують дзеркала після смерті людини: що кажуть народні прикмети

Прикмети складалися століттями і по клацанню пальців їх не витравити з людської підсвідомості. До того ж, багато хто з них виявляється правдивим. Народ по-своєму пояснював необхідність завішувати ці меблі після смерті. Якщо деякі люди не вірять у народні забобони, то охоче повірять у містику. Із дзеркалами їх пов’язано чимало.

Цікаві факти:

• Відомий випадок, коли один багатий домогосподар перед дзеркалом убив свою дружину. Сталося це багато століть тому. І кожен новий господар будинку, що знаходиться перед предметом, невдовзі помирав, бачачи у відбитку вбиту жінку.
• Розбитий предмет за повір’ям — на жаль. Цей аксесуар накопичує не лише енергію, а й негатив усіх попередніх поколінь. Адже в нього було стільки людей, і не факт, що всі були добрими людьми. І якщо розбити його в будинку колишніх господарів, назовні вийде вся негативна енергетика. Єдиний спосіб допомогти — купуючи нову квартиру попросити господарів забрати з собою всі дзеркала.
• Зло, що знаходиться в дзеркалі, можна перемогти лише знищивши або розбивши його. Цей момент добре відображено у 4 фільмі серії «Кошмарів на вулиці в’язів».

Навіть якщо предмет меблів здається брудним і запорошеним, за жодних обставин з нього не можна знімати покривала. Забороняється протирати поверхню, чіпати і взагалі для чогось використовувати. Дорослим простіше, але маленьким дітям не поясниш, що їх чіпати не можна. На крайній випадок можна трохи налякати дітей, що там усередині знаходиться «бабайка» і що якщо їх відкрити, він вистрибне назовні і всіх налякає. Підлітки зрозуміють і так.

Стандартний матеріал для покривала темних тонів, непрозорий. Як це підійде темна штора або накидка. Якщо потрібно зафіксувати відбивачі на дверцятах шафи, використовують двосторонній скотч. А взагалі немає якихось чітких критеріїв за кольором покривала. Головне, щоб крізь нього нічого не просвічувало. Може підійти навіть щільне біле простирадло.

Скло завішують і для того, щоб душа не злякалася, побачивши себе. Плюс, коли аксесуар зачинено, це відволікає душу. Після смерті єдине, чим вона має займатися, — переосмислення життєвих моментів до фізичної смерті. Зайвий раз «дивитись» у трюмо і бачити себе безтілесним духом не має сенсу.

Дзеркало треба завісити, щоб душа не злякалася, побачивши себе

Є також думка, що якщо душа подивиться в незачинене скло, вона потрапить у задзеркалля і мучитиме не лише себе, а й домочадців. Неприкаяна і невпинна душа залишиться вічною бранкою. Мешканці можуть захворіти, у їхньому житті настане чорна смуга або зовсім смерть. Єдиний спосіб звільнити душу – розбити предмет.

У разі смерті покійного поза стінами будинку скла не накриваються. Адже душі не було вдома в цей момент, отже, ніякої небезпеки не буде.

Думка психологів

Психологи – люди науки і скептично ставляться до будь-яких похоронних ритуалів. Вони не вірять у існування потойбіччя і вважають, що після фізичної смерті людина припиняє існування. А отже, завішувати поверхні — марна трата часу. До того ж відомо багато історій від людей, які казали, що нічого не завішували, і з ними все було гаразд. Жодних кошмарів, підозрілих звуків та полтергейсту. Єдина порада, яку вони можуть дати — рідше дивитися в трюмо. Людина у дні похорону виглядає не дуже добре. А кинутий погляд на себе лише посилить емоції смутку.

Думка езотериків

Їхня думка узгоджується з більшістю повір’їв. І що дзеркала — це портал та лабіринт, у якому може застрягти душа; і що незакрита поверхня є небезпечною для мешканців квартири. Одна річ — мучитися від нічних кошмарів, інша — від кошмарів наяву, коли вночі в склі ти бачиш покійника, чуєш всякі шерехи та голоси.

Реальна небезпека для тих, хто живе в будинку, полягає в витіканні енергії тих, хто випадково доторкнувся до предмета. Крім того, аксесуар подвоює те, що в ньому відображається. Той, хто дивиться, — і його відображення. Якщо в ці дні хтось помер, а дзеркало не закрите, воно подвоїть померлих у будинку. Подивиться один — помре ще хтось.

Що говорить православна церква про закриті дзеркала після смерті

Незважаючи на те, що багато священиків вимагають дотримуватися традицій: наприклад, відспівувати померлого і ставити свічки за упокій, до звичаю завішувати шибки вони ставляться обережно. Адже він виник до виникнення християнства. Більшість священнослужителів вважають, що цей звичай — не більше, ніж забобони. А забобони – це гріх від диявола.

Священнослужителі вважають, що звичай закривати дзеркала, це забобони

Церковники рекомендують не молитися в приміщенні, де є незакриті предмети, що відбивають, бо, на їхню думку, поглинається позитивна енергія. Найкраща порада від церковників — помолитися за упокій душі, поставити свічку та замовити молебень за покійним. І шанувати пана свого: дотримуватися 10 заповідей, не здійснювати смертних гріхів і жити в гармонії з собою та творцем.

Чи вимагають інші релігії, щоб дзеркала були закриті

Кожна релігія має відмінну від інших точку зору щодо цього. Саме із завішуванням це пов’язано, але свої правила щодо них теж є.

Іслам

Це одна з наймолодших світових релігій, яка, проте, істотно вплинула на світогляд віруючих. В ісламі чимало вчинків, які для «нормальних» людей вважаються звичайними, а там — харамом, тобто гріхом. Проте в ісламі немає чіткого визначення щодо дзеркал.

В ісламі дзеркала не завішують після смерті людини

Прихильники цієї релігії стверджують, що після смерті тіло припиняє своє існування, ніяка душа не здатна повернутися у світ живих зі світу мертвих. З приводу скла говориться, що ніяка поверхня, здатна відбивати, не може послужити порталом у інший світ. В ісламі після смерті їх не завішують.

Юдаїзм

Конкретного чіткого визначення з приводу предмета також немає. Єдине, що кажуть буддисти — те, що відбиває світло, відволікає скорботних. Також у них заборонено молитись перед своїм відображенням.

Буддизм

Одна з найспокійніших і найдобріших релігій, яка навіть похорон перетворює на радісну подію. На думку багатьох релігій, людина приходить у світ, щоб страждати. А коли його страждання закінчаться і карма відпрацьована, вона вмирає. Земне життя закінчено, поступаючись місцем потойбіччя, де очікують радості та нової реінкарнації. Щодо звичаю з предметами, що відбивають, нічого не говориться.

Буддизм відноситься до похорону як до радісної події

Що робити, якщо дзеркала не були закриті до похорону

Якщо вірити народним повір’ям, існує кілька небезпек незавішених предметів:

• Протягом 3 днів душа не усвідомлює, що померла. І вона не відбивається у склі. Якщо вона побачить, що її не видно, то злякається. А страх завжди приваблює негатив. У світі живих це небезпечно, а тепер уявіть, у скільки разів буде негативу, якщо страх виходить від душі покійника.
• На думку езотериків, срібло скло — пастка душ. Що потрапила душа назавжди там залишиться і мучитиметься вічність. Ніякі молитви не допоможуть, доки воно знищиться назавжди. Цей момент показаний у фінальному епізоді фільму «Дзеркала».
• Часті хвороби домочадців, причому без видимої причини. Були відомі випадки, коли лікарі не могли поставити точний діагноз. Жив здорова людина і раптом почав хворіти після смерті родича. Багато хто думає, що це через найсильніший духовний зв’язок, а виявилося через непокритий предмет.

Якщо дзеркало не покрити після смерті родича, на домочадців можуть очікувати часті хвороби

Але це лише якщо вірити. Багато історії доводять протилежне: не віриш, не завішуєш — нічого не відбувається.

І хоча ще жодна покійна душа не воскресла знову, щоб щось розповісти, немає жодного науково підтвердженого факту, згідно з яким незавішений після смерті аксесуар приносить нещастя. Так само, як і зворотне. А взагалі на цей випадок є один чудовий діалог героїв роману М. А. Булгакова:

«Ви завжди були гарячим шанувальником тієї теорії, що після відрізання голови життя в людині припиняється, вона перетворюється на золу і йде в небуття. Мені радісно визнати серед моїх гостей, — хоч вони є доказом зовсім іншої теорії, — що ваша теорія і солідна і дотепна. Втім, усі теорії стоять одна одною. Є серед них і така, згідно з якою кожному буде дано за його вірою…».

Також і у житті. Кожному буде дано за його вірою. І це не з життя, а з Біблії, де ніде не сказано про дзеркала.